Радуйся Земле Коляда іде

 Радуйся Земле Коляда іде

https://christianpedagogyukraineabroad.blogspot.com/2025/12/231520radujsya.html

Приспів:

  Святий Вечор Добрий Вечор!

Коляда іде всім Дари везе

Всім Дари везе нам Слово каже

Нам Слово каже що вже Світ сяє

Ми ж Тебе Господарю тай не понижаємо

А із Святим Вечором тай поздоровляємо

Ключові слова: Стародавні колядки та щедрівки (дохристиянські), Обрядові пісні, Колядки, Щедрівки, Народні пісні, Радуйся Земле Коляда іде, Колядка стародавня: Українське Різдво Світа

Джерело: Співаймо Світові-Дитині © Видавництво "Павутинонька", Нью Йорк – Львів – Київ – Харків – Москва, 2004

Примітки:

Колядка стародавня: Українське Різдво Світа.

Духовенство з постійною службою Богу. Ідея вселюдного покликання до служби Богові.

Зваживши

цей незвичайно високий і вселюдний підйом реліґійний в Староукраїнськім Різдвянім святі;

тую всенародну участь в многоті реліґійних містерій,

цей молитвенний настрій тисяч Колядок,

це загальне почуття потреби дійової жертвенности, —

можна зробити висновок, що слово Коляда виражує дійовий культ і вселюдний реліґійний настрій народу, народний душевний зов до реліґійної служби Богу. Може і тому є в Українського народу в великій пошані установа Колядників, ревних служивців старого шанування.

Багацтво ідей в Українськім імені Коляда.

Значення Коляди як свята повинно би виходити з її імени. Походження того імени темне з лінґвістичного й етнічного огляду і лишень з його застосування при Різдвяних містеріях і обрядах можна робити здогади про його значення й етнолінґвістичну приналежність.

Отже:

Називають Колядою — саме Свято Різдвяне: Коляда — це друга технічна назва Різдвяного Свята.

Хлібом-Колядою обдаровують Колядників-співаків, яких уважає нарід за Небесних післанців або за Святочних Духівників. Називає отже нарід Колядниками цих ідеальних своїх Духівників-піснярів, які є уособленням Старовіцьких Українських традицій і мрій про Послів Небесних, звіщаючих народові велику світову містерію, тайну Різдва Світа і появу Господа. Постаті тих Колядників зливаються в уяві народу з мітольоґічною Астральною Трійцею, що приходить в гостину до ідеального Господаря. В дивнім загально поширенім містицизмі Різдвяних Свят, який заволодів усією народною психікою, оці Духівники-Колядники стають в очах народу оповиті таємним німбом Святости, — вони самі собою приявляють Первовічні Небесні явища, тобто Астральну Трійцю. Їх називає нарід "Божими Служеньками", Трьома Небесними Товаришами, Трьома Братами, (Трьома) Королями. Вони звіщають народові давні таїнниці Світа, приходячи в гостину до Господаря несуть йому благословенство для роду і плоду і всяке добро і щастя від Господа. Колядників можуть бути більші гуртки та все між ними є три передові. Звичайно однакож гурт Колядників, виступаючи колядувати, ділиться на гуртки по три особи і так, Трійками, розходяться колядувати (принагідно "щедрувати").

Називаються Колядами або Колядками — Святоріздвяні старинні пісні, що проголошують та поширюють між народом провідні ідеї Свята Коляди, всю його містику, весь його реліґійний чар і зміст. Староукраїнські Колядки мають в першій мірі всі характер культово-реліґійний, з кількома відмінами реліґійного шанування відповідно до культурно-історичного розвитку Українського народу. Та основою цього шанування є ідея Почину Світа і його Творця. Для того всі Українські Колядки можна визначити як міти про Почин Світа і Первовічне людське життя. Тому то і традиції про первісне господарське й суспільне життя народу містяться в Колядках.

Називають Колядою — Дідуха–Прадіда, що є мітольоґічною постаттю Свята. Коли вносять на Свят-Вечір сніп пшениці, або жита чи іншого збіжжя, називають цей сніп Колядою. Подано було вже пояснення, що Дідух — це символічна постать Різдва і що його звуть Різдвом для того, бо Прадід — це мітичний культурний лицар і приносець культурних дібр; а саме Різдво як Різдво Світа дає народові перші культурні здобутки: збіжжя, пашню, звірину та ін. — і через те уявляється народові доброприносцем і якоюсь ідеальною поставою. Окрім цього пояснення, є інше — має Дідух ще особливу долю зображування кожного з цих благ, які Різдво приносить, та висловлення собою всіх Святочних мотивів. Тому звуть його (іменем Різдвяного Свята) — Колядою.

Називають Колядою — настільний Колач або Хліби на Святій Вечері. Тим Колачем чи тими Хлібами складає нарід свою первісну жертву Богові.

Називають Колядою — Святочну жертву. Жертва величальна і подячна Творцеві Світа за його Сотворення. Ідея первісних жертв є в Українського народу здавен-давна і загально-принята. Через саме Різдвяне свято вона є поширена і знана між народом по всій Україні. Жертви первісні практикуються досі у деяких народів природи з найстаршими культурами. Первісна жертва є прототипом жертви Богові та найбільше первісною реліґійною дією. Всюди у пракультурних народів приносять лише первісні жертви і по при них ніяких інших жертв не приносять. Ознакою жертв пракультурного округа є їх віддавання Найвищому Єству з виразом почести і любови. З кожного добутку — дар Богові; це перша гадка Господаря — і нема навіть жадного застереження з його сторони про свою частку.

Називають Колядою — Хліб: Хліб-Коляда має значення символу культурних первісних здобутків, виражених загально "хлібом". Святовечірній хліб називають ще Корочуном і це не тільки символ особи Прадіда, але і тих первісних культурних здобутків, які приписує нарід Прадідові. Таке саме значення символу культурних первісних здобутків, виражених загально "хлібом", має і Хліб-Коляда. Як переконаємося з опису Святої Вечері, Колач і Хліб — це суттєві її речі. Вони появляються на ній як найкращі, ідеальні, здобутки і в багатшім виді: як хліб з чаркою сирого меду на нім, пшениця з медом (Кутя), хліб печений на меді (Медівник) — звичайно в подобі великих виплітаних медівникових звізд. Це Святочне сполучення двох зразків поживи, хліба і меду, є висловом ідеалу первісного Українського рільника й пасічника разом і вважається народом Колядою вищої якості. Пшениця, мід та віск і пчоли є особливо ідеалізовані Колядками про Сотворення Світа.

Називають Колядою — два або три Хліби Святочні разом, з особливою їх символікою як постави Астральної Трійці: Місяця, Сонця і Зорі, або: Місяця, Сонця і Господа, — постави Небесних Святовечірніх гостей. З оцими-то символічними Хлібами обходить Господар хату, своє подвір'я та стайні з худобою.

Називають Колядою — Святовечірні Хлібні дари: одні з них призначують на пожертвування для церкви, другими обділюються взаємно з дальшою й ближчою ріднею, відносять як "Коляду" або "Вечерю" своякам, крівним, убожині, приятелям.

(За працею: о. Ксенофонт Сосенко. "Культурно-історична постать Староукраїнськиx свят Різдва і Щедрого Вечора". Львів, 1928. - СІНТО, Київ 1994. 343с.)

Джерела: Пісні

Уставай же, брате, бо вже біла днина. Історія колядки

Уставай же, брате, бо вже біла днина. Історія колядки 

https://christianpedagogyukraineabroad.blogspot.com/2025/12/251132ustavai.html

Колядка «Уставай же, брате…» була закликом до надії в ті роки, коли на Галичині та в Карпатах проти більшовицьких окупантів ще воювала УПА. У 1940–1950-х її співали далеко не всім – лише найближчим. «Хлопці з лісу» могли лише таємно прийти до родини на Святу вечерю або до церкви на Різдво. Навіть одного стукача-вивідника було достатньо, щоб донести на всіх односельців, яких підозрювали у причетності до УПА.

Року 1946 радянські «визволителі» запровадили на захоплених теренах Західної України «велику блокаду». У кожному селі розквартирували гарнізони НКВС, які пильнували всі події і намагалися відстежити кожного, хто заходив до села. «Підозрілих» обшуковували та арештовували. Утім навіть за таких обставин блискучим знавцям конспірації та маскування вдавалося пробиратися на свята до рідних та до дружніх домівок.

Молодь під час колядування могла заспівати «Уставай же, брате…» тільки найнадійнішим. То був заклик не втрачати надії, чувати, берегти власну мову, національну пам’ять та ідентичність. Ця колядка гуртувала, зміцнювала єдність у підпіллі – і в лісах, і по селах та містах.

«Уставай же, брате…» співали на мелодію «Нова радість стала» (одного з її варіантів).Музична майстерня «Гурба», якою керує етномузикологиня Анна Черноус, у селі Лани на Івано-Франківщині записала версію колядки, у якій є слова: «Ой ти, старий батьку, ой ти, стара мати, не жалій же свого сина за Вкраїну дати».

Нерідко після патріотичної коляди промовляли схожі віншування:

Не всі Христа чули, не всі Христа знали,

Не всі браття-українці Різдва дочекали.

Ті, що в полі, ті, що в морі, ті, що на Сибіру,

Що понесли тяжкі муки за Христову віру.

То ж тепер ми Рожденного Ісусика просим –

Нехай наша Україна своє ім’я носить.

Одним із перших на початку Незалежности «Уставай же, брате…» заспівав Етнографічний хор «Гомін» під орудою Леопольда Ященка. Ще раніше, за рік до проголошення Акту про державну незалежність України, цю колядку виконали діти з київської Фольклорно-етнографічної студії «Родина» під керівництвом Павла Дударя. Вміщуємо тут саме цей варіант.

Уставай же, брате,

Бо вже біла днина,

Бо вже нам ся появила

Дивная новина!

Дивная новина:

Нині Діва Сина

Породила в Вифлеємі,

Марія єдина.

Уставай з постелі

Та й пускай до хати:

Будем тобі українську

Коляду співати.

А ми цеї ночі

Не спали й на волос,

Запитаєм, чи ти маєш

Український голос.

Український голос –

То наша органа,

Козакові – чорна шапка,

Синьо-жовта фана.

Ой засвіти свічку,

Постав на віконце,

Хай засяє наша доля,

Як яснеє сонце!

Пропонуємо Вашій увазі й інші версії цієї пісні: 

Уставай вже, брате,

обробка Василя Мельниковича

Українська народна пісня

Обробка слів, переклад: Василь Мельникович Обробка мелодії: Василь Мельникович

  

А на небі зірка сходить, |

А на земли Бог ся родить! | (2)

Уставай вже, брате,

Бо вже біла днина,

Бо вже нам ся об'явила |

Дивная новина! | (2)

Уставай з постелі,

Пускай нас до хати,

Будем тобі українську |

Коляду співати! | (2)

Бо ми цеї ночі

Йдем хата від хати

Нашим браттям українцям |

Заколядувати! | (2)

Бо ми цеї ночі

Не спали на волос,

Хочем знати, чи ти маєш |

Укранський голос?!. | (2)

Український голос,

То наша органа,

Санта кожух, чорна шапка, |

Жовто-сина фанва! | (2)

Та й запали свічку,

Постав на віконці,

Хай засяє Україна, |

Як рожа на сонці! | (2)

Колєда!..

Йде до хати колєда!..

А на небі зірка сходить, |

А на землі Бог ся родить! |

ЗСУ перемагає! |

Христос ся рождає! [2]

Уставай вже, брате, бо вже біла днина

Повстанська пісня

Українська народна пісня

 

Уставай вже брате,

Бо вже біла днина,

Бо вже нам ся обявила

Дивная новина.

Уставай з постели,

Пускай нас до хати,

Будем тобі українську

Коляду співати.

Українське слово –

То наша органа,

Свита свита, кожух – чорний,

Шапка, жовто-сина фана.

Та й стали тужити –

Як прожити.

Став Бандера на коліна

Богу молитись:

Ой, Боже, мій Боже,

Прошу Тя, благаю,

Допоможи нам вигнати

Комуну із краю!

Комуна втікала,

Дуби ся схилили,

Люди стали на коліна,

Богу си молили.

Український тризуб,

Українське поле,

Вже не буде на Вкраїні

Комуни ніколи! [3]

Джерела: 

1. Співаник

2. Пісні 

3. Пісні 

Щедрик

Щедрик

Народна

https://christianpedagogyukraineabroad.blogspot.com/2025/12/231053.shchedryk.html

Обробка: Микола Леонтович

Щедрик, щедрик, щедрівочка,

Прилетіла ластівочка,

 

Стала собі щебетати,

Господаря викликати:

 

Вийди-вийди господарю

Подивися на кошару

 

Там овечки покотились

А ягнички народились

В тебе товар весь хороший

Будеш мати мірку грошей (2)

Хоч не гроші то полова

В тебе жінка чорноброва (2)

Щедрик-щедрик, щедрівочка

Прилетіла ластівочка

Ханука на Майдані. Церква і політичний месіанізм

Ханука на Майдані. Церква і політичний месіанізм

https://christianpedagogyukraineabroad.blogspot.com/2025/12/1349lbhnk.html

Власними роздумами з приводу Хануки на Майдані Незалежності поділився у відео на своєму ютюбкаканалі священик Роман Лаба.

Ось які аспекти цього питання він розглянув: 

·       Історія свята.

·       Ісус на свято Хануки прибув до Єрусалима (Йн 10, 22).

·       Символ Хануки.

·       Звершення в Христі старозавітних свят.

·       Ханука на Майдані і рух Хабад любавіч.

·       Історія руху.

·       Любачівський ребе Менахем Шнеерсон.

·       Погляди ХаБаДу. Душа єврея[1].

·       Хабад і очікування на політичного Месію.

·       Світові політики і Хабад

·       Християни і політичний месіанізм.

Полковників Мельника і Коновальця вшанували ОУН (д) і хор «Просвіта»

Представники ОУН (д) і хору «Просвіта» вшанували полковників Мельника і Коновальця 12 грудня біля барельєфу з їх зображенням, встановленим на фасаді будівлі, де у січні 1918 р. містилися касарні 1-го Куреню Січових Стрільців. До барельєфу були покладені живі квіти, прозвучала низка стрілецьких пісень.

Джерела:

Віктор Світайло 

ОУН д
https://christianpedagogyukraineabroad.blogspot.com/2025/12/121315oundprosvita.html

Павло Полуботок - наказний гетьман України (Анонс)

 Павло Полуботок - наказний гетьман України

https://christianpedagogyukraineabroad.blogspot.com/2025/12/111400polubotko.html

Запрошуємо 13 грудня о 13.00  на презентацію поетичної трагедії

«Павло Полуботок  - наказний гетьман України»

Авторська адаптація харківської поетеси Світлани Щиголєвої.

Історія про честь, непокору й тиху силу українського серця.

Поетична драма, народжена між пам’яттю та сьогоденням.

Спеціальний гість: етно-гурт «Буття».

https://www.facebook.com/share/p/1CBx3LWe9i/

Небо ясні зірки вкрили

Небо ясні зірки вкрили 

Небо ясні зірки вкрили 
Та й всю землю освітили.

Приспів (двічі):

Щедрий вечір, добрий вечір
Усім людям на здоров’я!

Снігом ниви спорошило,
На дорогу наносило.


Приспів.

Добрий вечір, господарю!

Ми принесли тобі дари!


Приспів.

Наші пісні – гарні дари,

Господарям для похвали!

Приспів.

Боже благий, Боже щирий!
Пошли нам цей рік щасливий!

Приспів (двічі).

Варіант нот на сайті "Наша парафія":

Ця ж щедрівка з дещо іншим текстом міститься в збірнику 

Київського міського центру народної творчості та культурологічних досліджень:

Небо ясні зірки вкрили,

Нашу землю освітили.

Щедрий вечір, добрий вечір,

Усім людям на здоров’я.

Снігом білим спорошило,

Нам дорогу помостило.

Щедрий вечір, добрий вечір,

Усім людям на здоров’я.

Добрий вечір, господарю,

Ми принесли Богу дари.

Щедрий вечір, добрий вечір,

Усім людям на здоров’я.

Наші нині гарні дари,

Рожденному для похвали.

Щедрий вечір, добрий вечір,

Усім людям на здоров’я.

Джерела: 

1. Репертуар Хору "Просвіта" ВУТ "Просвіта" імені Тараса Шевченка.

 
2. Варіант нот #1: Про рідне 

3. Варіант нот #2: Наша парафія

4. Колядки та щедрівки. Київський міський центр народної творчості та культурологічних досліджень. КМДА. Упорядники: Ященко Л.І., Міщенко К.А. - Київ. 2005. 

Олександр Кривенко. Небо ясні зірки вкрили. // Християнська педагогіка в Україні та за кордоном. 07.12.2025. URL:

https://christianpedagogyukraineabroad.blogspot.com/2025/12/071245nebo.html