Інженер, який написав легендарну пісню про червону калину

Інженер, який написав легендарну пісню про червону калину

Цікаві факти про львівського поета і режисера Степана Чарнецького.

Степан Чарнецький увійшов в українську історію як поет-модерніст та фейлетоніст

Із початком повномасштабного вторгнення українці гартували дух, зокрема, патріотичними піснями. Найвідомішою з них була «Ой у лузі червона калина», яку підхопив увесь світ, а свого часу вона супроводжувала в боях і січових стрільців, і упівців. Її автор – львівський режисер, поет і журналіст Степан Чарнецький. Про його непросту біографію та народження легендарної пісні розповіла Надія Мориквас у книжці «Меланхолія Степана Чарнецького», - йдеться в статті Орисі Шиян, оприлюдненому на сайті zaxid.net, - розповідає Християнська педагогіка.

Кожна дитина є особливою, і «Оптіма» це розуміє. Дистанційна школа забезпечує індивідуальний підхід до кожного учня, враховуючи особистий темп і бажаний спосіб навчання. Завдяки досвідченим педагогам та інноваційним технологіям діти отримують якісні знання, які залишаються з ними на все життя. «Оптіма» – надійний партнер у підготовці до успішного майбутнього!

Степан Чарнецький народився на Тернопільщині у сімʼї греко-католицького священника. Мама походила з німецького роду Екгардтів. Після смерті батька родина переїхала до Львова. Степан навчався на інженера у Львівській політехніці, але диплом так і не захистив.

Попри це він працював помічником начальника залізничної дільниці, інженером крайового виділу (земської управи). Однак його покликанням були література і театр. Він багато перекладав з польської мови, писав поезію, був учасником літературного угруповання «Молода муза» й майже 40 років працював у редакціях газет, де під псевдонімом Тиберій Горобець публікував популярні фейлетони.

Популярна серед львівських письменників та художників каварня «Монополь» у нині втраченій камʼяниці Понінського, 1900 рік (фото з Вікіпедії)

Літературний клуб, до якого належав Степан Чарнецький, засідав у львівській кавʼярні «Монополь» на площі Марійській, 8, де згодом постав будинок Шпрехера.

«Молоді поети сиділи за одним столиком, а за сусіднім – Іван Франко. Хоча метр часто критикував їх. Однак Чарнецького поважав як театрального критика і перекладача з польської. Він відібрав дві його поезії до антології, щоправда, з редакторськими правками. Тим часом Чарнецький переклав польською Франкову ліричну “Як почуєш вночі”», – розповідає авторка книжки.

Як зʼявилася легендарна пісня

Степан Чарнецький глибоко цікавився українським театром. Він писав рецензії на вистави та зробив дослідження історії українського театру на Галичині. Перед Першою світовою війною працював режисером театру товариства «Руська бесіда».

Він узявся за нову постановку драми Василя Пачовського «Сонце руїни», яка раніше зазнала сценічного провалу. Чарнецький суттєво скоротив текст драми, і саме в ній вперше прозвучала «Ой у лузі червона калина».

«Твір був надто великим, і режисер Йосип Стадник не впорався з його постановкою. 1912 року на сцені польського театру “Гвязда” вистава зазнала провалу. Через два роки Чарнецький, вже не театральний критик, а режисер, ризикнув знову поставити цю драму. Він скоротив обʼєм, а фінальну сумну пісню “Ой не дивуйтесь, добрії люди” замінив на “Ой у лузі”, яку на сцені виконує військо», – розповіла Надія Мориквас.

Вона починалася рядками останньої строфи народної пісні «Розлилися круті бережечки» про визвольну боротьбу Богдана Хмельницького, а новий текст згодом мав кілька варіантів: в одному співали про козаченьків, в іншому – про січових стрільців. Музику написав сам Чарнецький, як пізніше згадував у мемуарах.

Театр «Руська бесіда», 1908 рік (фото з Вікіпедії)

Премʼєра оновленої вистави відбулася у Самборі у березні 1914 року. Роль Петра Дорошенка у ній виконував Лесь Курбас. У цій виставі грала й Катерина Рубчакова, в яку актор був закоханий і через яку стрілявся. До слова, цей випадок трапився саме під час гастролей театру Чарнецького.

Як писав сам режисер: «Лесь Курбас, якого я по змозі старався все брати до себе на помешкання, давав мені майже безперервно своїми серцевими клопотами привід до непокою. Вже в Сокалі пробив себе був ножем, у Раві-Руській стрілив до себе із револьвера. На щастя, лиш легко себе зранив».

А пісня «Ой у лузі червона калина» пішла в народ і зрештою перетворилася на гімн УСС. Один зі стрільців Григорій Трух доповнив її новими строфами, з якою стрільці сміливо вирушали у бій.

Степан Чарнецький також писав жовнірську поезію і був теоретиком стрілецького театру. Його кілька разів заарештовували, зокрема як редактора газети «Діло», який дозволив надрукувати заклик вступати до УГА. У своїх фейлетонах автор часто критикував польську владу.

Степан Чарнецький був відомим фейлетоністом і поетом

Візит царя і шлюб за три дні

Під час російської окупації Львова у Першу світову війну окупаційна влада готувалася до приїзду російського царя Миколи II у квітні 1915 року. Щоб візит відбувся без ексцесів, багатьох відомих, активних і популярних містян, які могли зірвати чи нашкодити прийому, вивезли з міста або тримали якщо не у вʼязниці, то під наглядом, наприклад, в готелях. Так було і з Чарнецьким.

Цікаво, що у тому готелі він познайомився зі своєю майбутньою дружиною, з якою одружився через три дні. Ініціативу до цього проявила вона, гордовита полька. У подружжя народилося двоє дочок. Хрещеним молодшої Лесі був Василь Стефаник. Та подружнє життя не склалося, і дружина пішла з дому. Поетові довелося виховувати дітей самому.

Дружина та доньки Степана Чарнецького (фото з книжки Надії Мокриквас)

У період міжвоєння до 1939 року Степан Чарнецький працював пресовим секретарем у магістраті. За радянської окупації – бібліотекарем. Помер 1944 року, майже забутий.

Проте його пісня пережила різні режими й окупації. І зараз «Червона калина» знову гартує дух українців у час війни, як понад сто років тому. Слова, написані для сцени, стали голосом нації у боротьбі за свободу.

Краєзнавство Степан Чарнецький Театри музика Січові стрільці Українські письменники література поезія Освіта

https://christianpedagogyukraineabroad.blogspot.com/2025/12/091700-charneckii.html

Уставай же, брате, бо вже біла днина. Історія колядки

Уставай же, брате, бо вже біла днина. Історія колядки, яку співає Хор "Просвіта". 

https://christianpedagogyukraineabroad.blogspot.com/2025/12/252134ustavai.html

Уставай вже брате,
Бо вже біла днина,

Бо вже на світ появила
Дивная новина. (2 рази)

Уставай з постели,
Та пускай нас до хати,

Будем тобі українську
Коляду співати. (2 рази)

Ой, засвіти свічку,
Постав на віконце.
Хай засяє наша доля,
Як роса на сонці. (2 рази).

Так співає нині "Українську колядку" столичний хор "Просвіта" під керівництвом Любові Васильєвої), репертуар якого - високо духовні пісні, а творчість якого гуртує просвітян і зміцнює українську громаду в праведному та жертовному служінні Богу й Україні.

Колядка «Уставай же, брате…» була закликом до надії в ті роки, коли на Галичині та в Карпатах проти більшовицьких окупантів ще воювала УПА. У 1940–1950-х її співали далеко не всім – лише найближчим. «Хлопці з лісу» могли лише таємно прийти до родини на Святу вечерю або до церкви на Різдво. Навіть одного стукача-вивідника було достатньо, щоб донести на всіх односельців, яких підозрювали у причетності до УПА.

Року 1946 радянські «визволителі» запровадили на захоплених теренах Західної України «велику блокаду». У кожному селі розквартирували гарнізони НКВС, які пильнували всі події і намагалися відстежити кожного, хто заходив до села. «Підозрілих» обшуковували та арештовували. Утім навіть за таких обставин блискучим знавцям конспірації та маскування вдавалося пробиратися на свята до рідних та до дружніх домівок.

Молодь під час колядування могла заспівати «Уставай же, брате…» тільки найнадійнішим. То був заклик не втрачати надії, чувати, берегти власну мову, національну пам’ять та ідентичність. Ця колядка гуртувала, зміцнювала єдність у підпіллі – і в лісах, і по селах та містах.

«Уставай же, брате…» співали на мелодію «Нова радість стала» (одного з її варіантів).Музична майстерня «Гурба», якою керує етномузикологиня Анна Черноус, у селі Лани на Івано-Франківщині записала версію колядки, у якій є слова: «Ой ти, старий батьку, ой ти, стара мати, не жалій же свого сина за Вкраїну дати».

Нерідко після патріотичної коляди промовляли схожі віншування:

Не всі Христа чули, не всі Христа знали,
Не всі браття-українці Різдва дочекали.
Ті, що в полі, ті, що в морі, ті, що на Сибіру,
Що понесли тяжкі муки за Христову віру.
То ж тепер ми Рожденного Ісусика просим –
Нехай наша Україна своє ім’я носить.

Одним із перших на початку Незалежности «Уставай же, брате…» заспівав Етнографічний хор «Гомін» під орудою Леопольда Ященка. Ще раніше, за рік до проголошення Акту про державну незалежність України, цю колядку виконали діти з київської Фольклорно-етнографічної студії «Родина» під керівництвом Павла Дударя. Вміщуємо тут саме цей варіант.

Уставай же, брате,
Бо вже біла днина,
Бо вже нам ся появила
Дивная новина!

Дивная новина:
Нині Діва Сина
Породила в Вифлеємі,
Марія єдина.

Уставай з постелі
Та й пускай до хати:
Будем тобі українську
Коляду співати.

А ми цеї ночі
Не спали й на волос,
Запитаєм, чи ти маєш
Український голос.

Український голос –
То наша органа,
Козакові – чорна шапка,
Синьо-жовта фана.

Ой засвіти свічку,
Постав на віконце,
Хай засяє наша доля,
Як яснеє сонце!

Пропонуємо Вашій увазі й інші версії цієї пісні:

Уставай вже, брате,
обробка Василя Мельниковича
Українська народна пісня

Обробка слів, переклад: Василь Мельникович Обробка мелодії: Василь Мельникович

А на небі зірка сходить, |
А на земли Бог ся родить! | (2)

Уставай вже, брате,
Бо вже біла днина,
Бо вже нам ся об'явила |
Дивная новина! | (2)

Уставай з постелі,
Пускай нас до хати,
Будем тобі українську |
Коляду співати! | (2)

Бо ми цеї ночі
Йдем хата від хати
Нашим браттям українцям |
Заколядувати! | (2)

Бо ми цеї ночі
Не спали на волос,
Хочем знати, чи ти маєш |
Укранський голос?!. | (2)

Український голос,
То наша органа,
Санта кожух, чорна шапка, |
Жовто-сина фанва! | (2)

Та й запали свічку,
Постав на віконці,
Хай засяє Україна, |
Як рожа на сонці! | (2)

Колєда!..
Йде до хати колєда!..
А на небі зірка сходить, |
А на землі Бог ся родить! |
ЗСУ перемагає! |
Христос ся рождає! [2]

Уставай вже, брате, бо вже біла днина
Повстанська пісня
Українська народна пісня

Уставай вже брате,
Бо вже біла днина,
Бо вже нам ся обявила
Дивная новина.

Уставай з постели,
Пускай нас до хати,
Будем тобі українську
Коляду співати.

Українське слово –
То наша органа,
Свита свита, кожух – чорний,
Шапка, жовто-сина фана.
Та й стали тужити –

Як прожити.
Став Бандера на коліна
Богу молитись:

Ой, Боже, мій Боже,
Прошу Тя, благаю,
Допоможи нам вигнати
Комуну із краю!

Комуна втікала,
Дуби ся схилили,
Люди стали на коліна,
Богу си молили.

Український тризуб,
Українське поле,
Вже не буде на Вкраїні
Комуни ніколи! [3]

Джерела:

1. Співаник

2. Пісні

3. Пісні

Текст: Олександр Кривенко **

Фото: Віктор Світайло*, Олександр Кривенко 

*

** Олександр Кривенко, магістр освітніх, педагогічних наук, магістр права, 

учасник хору "Просвіта", член Київської організації "Просвіта" УВТ "Просвіта імені Тараса Шевченка", заступник голови з інформаційної політики, керівник інформаційного департаменту правління Громадської організації «Рух за життя та гідність людини», секретар Київської міської організації ВГО "Спілка офіцерів України", офіцер ради #18226 братерства католиків "Лицарі Колумба", член Громадської організації «Школа адаптивного управління соціально-педагогічними системами», фундатор і координатор духовно-просвітницьких платформ «Християнська педагогіка в Україні та за кордоном Christian pedagogy in Ukraine and Abroad», «Захист християнських цінностей – основи життя та сім’ї в Україні», «Християни про справедливу війну», журналіст

+380632413681,
krivenkokorr@ukr.net
https://youtube.com/OleksandrKryvenko
https://www.fb.com/OleksandrKryvenkoUA
https://www.fb.com/FHLDmovement/
https://www.fb.com/groups/ProtectingChristianValues/
https://www.fb.com/groups/christianswar
https://protectingchristianvalues.blogspot.com/
https://www.fb.com/kryvenko.oleksa Київ

Олександр Кривенко. Міжнародний семінар для капеланів розпочав свою роботу в Києві.

Радуйся Земле Коляда іде

 Радуйся Земле Коляда іде

https://christianpedagogyukraineabroad.blogspot.com/2025/12/231520radujsya.html

Приспів:

  Святий Вечор Добрий Вечор!

Коляда іде всім Дари везе

Всім Дари везе нам Слово каже

Нам Слово каже що вже Світ сяє

Ми ж Тебе Господарю тай не понижаємо

А із Святим Вечором тай поздоровляємо

Ключові слова: Стародавні колядки та щедрівки (дохристиянські), Обрядові пісні, Колядки, Щедрівки, Народні пісні, Радуйся Земле Коляда іде, Колядка стародавня: Українське Різдво Світа

Джерело: Співаймо Світові-Дитині © Видавництво "Павутинонька", Нью Йорк – Львів – Київ – Харків – Москва, 2004

Примітки:

Колядка стародавня: Українське Різдво Світа.

Духовенство з постійною службою Богу. Ідея вселюдного покликання до служби Богові.

Зваживши

цей незвичайно високий і вселюдний підйом реліґійний в Староукраїнськім Різдвянім святі;

тую всенародну участь в многоті реліґійних містерій,

цей молитвенний настрій тисяч Колядок,

це загальне почуття потреби дійової жертвенности, —

можна зробити висновок, що слово Коляда виражує дійовий культ і вселюдний реліґійний настрій народу, народний душевний зов до реліґійної служби Богу. Може і тому є в Українського народу в великій пошані установа Колядників, ревних служивців старого шанування.

Багацтво ідей в Українськім імені Коляда.

Значення Коляди як свята повинно би виходити з її імени. Походження того імени темне з лінґвістичного й етнічного огляду і лишень з його застосування при Різдвяних містеріях і обрядах можна робити здогади про його значення й етнолінґвістичну приналежність.

Отже:

Називають Колядою — саме Свято Різдвяне: Коляда — це друга технічна назва Різдвяного Свята.

Хлібом-Колядою обдаровують Колядників-співаків, яких уважає нарід за Небесних післанців або за Святочних Духівників. Називає отже нарід Колядниками цих ідеальних своїх Духівників-піснярів, які є уособленням Старовіцьких Українських традицій і мрій про Послів Небесних, звіщаючих народові велику світову містерію, тайну Різдва Світа і появу Господа. Постаті тих Колядників зливаються в уяві народу з мітольоґічною Астральною Трійцею, що приходить в гостину до ідеального Господаря. В дивнім загально поширенім містицизмі Різдвяних Свят, який заволодів усією народною психікою, оці Духівники-Колядники стають в очах народу оповиті таємним німбом Святости, — вони самі собою приявляють Первовічні Небесні явища, тобто Астральну Трійцю. Їх називає нарід "Божими Служеньками", Трьома Небесними Товаришами, Трьома Братами, (Трьома) Королями. Вони звіщають народові давні таїнниці Світа, приходячи в гостину до Господаря несуть йому благословенство для роду і плоду і всяке добро і щастя від Господа. Колядників можуть бути більші гуртки та все між ними є три передові. Звичайно однакож гурт Колядників, виступаючи колядувати, ділиться на гуртки по три особи і так, Трійками, розходяться колядувати (принагідно "щедрувати").

Називаються Колядами або Колядками — Святоріздвяні старинні пісні, що проголошують та поширюють між народом провідні ідеї Свята Коляди, всю його містику, весь його реліґійний чар і зміст. Староукраїнські Колядки мають в першій мірі всі характер культово-реліґійний, з кількома відмінами реліґійного шанування відповідно до культурно-історичного розвитку Українського народу. Та основою цього шанування є ідея Почину Світа і його Творця. Для того всі Українські Колядки можна визначити як міти про Почин Світа і Первовічне людське життя. Тому то і традиції про первісне господарське й суспільне життя народу містяться в Колядках.

Називають Колядою — Дідуха–Прадіда, що є мітольоґічною постаттю Свята. Коли вносять на Свят-Вечір сніп пшениці, або жита чи іншого збіжжя, називають цей сніп Колядою. Подано було вже пояснення, що Дідух — це символічна постать Різдва і що його звуть Різдвом для того, бо Прадід — це мітичний культурний лицар і приносець культурних дібр; а саме Різдво як Різдво Світа дає народові перші культурні здобутки: збіжжя, пашню, звірину та ін. — і через те уявляється народові доброприносцем і якоюсь ідеальною поставою. Окрім цього пояснення, є інше — має Дідух ще особливу долю зображування кожного з цих благ, які Різдво приносить, та висловлення собою всіх Святочних мотивів. Тому звуть його (іменем Різдвяного Свята) — Колядою.

Називають Колядою — настільний Колач або Хліби на Святій Вечері. Тим Колачем чи тими Хлібами складає нарід свою первісну жертву Богові.

Називають Колядою — Святочну жертву. Жертва величальна і подячна Творцеві Світа за його Сотворення. Ідея первісних жертв є в Українського народу здавен-давна і загально-принята. Через саме Різдвяне свято вона є поширена і знана між народом по всій Україні. Жертви первісні практикуються досі у деяких народів природи з найстаршими культурами. Первісна жертва є прототипом жертви Богові та найбільше первісною реліґійною дією. Всюди у пракультурних народів приносять лише первісні жертви і по при них ніяких інших жертв не приносять. Ознакою жертв пракультурного округа є їх віддавання Найвищому Єству з виразом почести і любови. З кожного добутку — дар Богові; це перша гадка Господаря — і нема навіть жадного застереження з його сторони про свою частку.

Називають Колядою — Хліб: Хліб-Коляда має значення символу культурних первісних здобутків, виражених загально "хлібом". Святовечірній хліб називають ще Корочуном і це не тільки символ особи Прадіда, але і тих первісних культурних здобутків, які приписує нарід Прадідові. Таке саме значення символу культурних первісних здобутків, виражених загально "хлібом", має і Хліб-Коляда. Як переконаємося з опису Святої Вечері, Колач і Хліб — це суттєві її речі. Вони появляються на ній як найкращі, ідеальні, здобутки і в багатшім виді: як хліб з чаркою сирого меду на нім, пшениця з медом (Кутя), хліб печений на меді (Медівник) — звичайно в подобі великих виплітаних медівникових звізд. Це Святочне сполучення двох зразків поживи, хліба і меду, є висловом ідеалу первісного Українського рільника й пасічника разом і вважається народом Колядою вищої якості. Пшениця, мід та віск і пчоли є особливо ідеалізовані Колядками про Сотворення Світа.

Називають Колядою — два або три Хліби Святочні разом, з особливою їх символікою як постави Астральної Трійці: Місяця, Сонця і Зорі, або: Місяця, Сонця і Господа, — постави Небесних Святовечірніх гостей. З оцими-то символічними Хлібами обходить Господар хату, своє подвір'я та стайні з худобою.

Називають Колядою — Святовечірні Хлібні дари: одні з них призначують на пожертвування для церкви, другими обділюються взаємно з дальшою й ближчою ріднею, відносять як "Коляду" або "Вечерю" своякам, крівним, убожині, приятелям.

(За працею: о. Ксенофонт Сосенко. "Культурно-історична постать Староукраїнськиx свят Різдва і Щедрого Вечора". Львів, 1928. - СІНТО, Київ 1994. 343с.)

Джерела: Пісні

Щедрик

Щедрик

Народна

https://christianpedagogyukraineabroad.blogspot.com/2025/12/231053.shchedryk.html

Обробка: Микола Леонтович

Щедрик, щедрик, щедрівочка,

Прилетіла ластівочка,

 

Стала собі щебетати,

Господаря викликати:

 

Вийди-вийди господарю

Подивися на кошару

 

Там овечки покотились

А ягнички народились

В тебе товар весь хороший

Будеш мати мірку грошей (2)

Хоч не гроші то полова

В тебе жінка чорноброва (2)

Щедрик-щедрик, щедрівочка

Прилетіла ластівочка

Ханука на Майдані. Церква і політичний месіанізм

Ханука на Майдані. Церква і політичний месіанізм

https://christianpedagogyukraineabroad.blogspot.com/2025/12/1349lbhnk.html

Власними роздумами з приводу Хануки на Майдані Незалежності поділився у відео на своєму ютюбкаканалі священик Роман Лаба.

Ось які аспекти цього питання він розглянув: 

·       Історія свята.

·       Ісус на свято Хануки прибув до Єрусалима (Йн 10, 22).

·       Символ Хануки.

·       Звершення в Христі старозавітних свят.

·       Ханука на Майдані і рух Хабад любавіч.

·       Історія руху.

·       Любачівський ребе Менахем Шнеерсон.

·       Погляди ХаБаДу. Душа єврея[1].

·       Хабад і очікування на політичного Месію.

·       Світові політики і Хабад

·       Християни і політичний месіанізм.

Полковників Мельника і Коновальця вшанували ОУН (д) і хор «Просвіта»

Представники ОУН (д) і хору «Просвіта» вшанували полковників Мельника і Коновальця 12 грудня біля барельєфу з їх зображенням, встановленим на фасаді будівлі, де у січні 1918 р. містилися касарні 1-го Куреню Січових Стрільців. До барельєфу були покладені живі квіти, прозвучала низка стрілецьких пісень.

Джерела:

Віктор Світайло 

ОУН д
https://christianpedagogyukraineabroad.blogspot.com/2025/12/121315oundprosvita.html

Павло Полуботок - наказний гетьман України (Анонс)

 Павло Полуботок - наказний гетьман України

https://christianpedagogyukraineabroad.blogspot.com/2025/12/111400polubotko.html

Запрошуємо 13 грудня о 13.00  на презентацію поетичної трагедії

«Павло Полуботок  - наказний гетьман України»

Авторська адаптація харківської поетеси Світлани Щиголєвої.

Історія про честь, непокору й тиху силу українського серця.

Поетична драма, народжена між пам’яттю та сьогоденням.

Спеціальний гість: етно-гурт «Буття».

https://www.facebook.com/share/p/1CBx3LWe9i/