Літургія на 9 квітня (РКЦ в Україні)

Римсько-Католицька Церква в Україні

https://christianpedagogyukraineabroad.blogspot.com/2026/04/09-ltrg-rcc.html

Літургія на 9 квітня, четвер

(біл) Четвер у Великодній октаві

Серед сум’яття, страхів, розчарувань і успіхів цього світу, серед досягнень і змагань, серед багатьох турбот, торжеств, торгів і прибутків, серед надбаних чеснот і зубожіння гріхів, в кінці лишається тільки те, що відбувалось насправді між мною і Господом. Він в центрі моєї історії, в центрі мого дому.

АНТИФОН НА ВХІД

Славили, Господи, Твоє святе Ім’я й оспівували одноголосно Твою оборонну руку. * Бо мудрість німим уста відкрила * і язики немовлят учинила вимовними. * Алілуя.

Мовиться “Слава во вишніх”.

КОЛЕКТА:

Боже, Ти об’єднуєш різні народи у сповідуванні Твого Імені, † вчини, щоб усі відроджені у джерелі Хрещення * зберегли єдність віри в серцях й любов у вчинках. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, на віки вічні.

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ

Діян 3, 11-26

Читання з Діянь Апостолів.

Тими днями сталося так, що оскільки зцілений кульгавий тримався Петра і Йоана, то збігся до них весь народ, здивований, у притвор, який називається Соломоновим. Побачивши це, Петро звернувся до народу: «Мужі ізраїльські! Чого дивуєтеся з цього? Або чого дивитеся на нас так, наче ми своєю силою або побожністю зробили, щоб він ходив? Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова, Бог наших батьків, прославив свого слугу Ісуса, якого ви видали й відреклися перед Пилатом, у той час, коли він присудив Його відпустити. Ви ж відреклися від Святого й Праведного, а випросили дарувати вам людину-вбивцю. Вождя життя ви вбили, та Бог воскресив Його з мертвих, свідками чого є ми. І по вірі в Ім’я Його, укріпило Його Ім’я того, кого бачите й знаєте. Віра, яка через Нього, дала йому цю повну справність перед усіма вами. А тепер, брати, знаю, що зробили ви так через незнання – так само і ваші начальники. Бог же, як провістив наперед устами всіх пророків, що Його Помазаник має постраждати, так і виконав. Тож покайтеся і наверніться, аби були стерті ваші гріхи; аби від обличчя Господнього прийшли часи прохолоди, і аби Він послав наперед призначеного вам Христа – Ісуса, якого небо повинно прийняти до часу відновлення всього, про що Бог віддавна говорив устами своїх святих пророків. Адже Мойсей сказав: “Господь, Бог ваш, підійме вам пророка з братів ваших, як і мене: Його будете слухати в усьому, що тільки скаже вам. Буде так, що кожна душа, яка не послухає того пророка, буде вигублена з народу”. І так само всі пророки – від Самуїла й пізніших – говорили й сповіщали про ці дні. Ви – сини пророків і Завіту, який Бог заповів вашим батькам, кажучи Авраамові: “І в потомстві твоєму благословляться всі роди землі!” Воскресивши Слугу свого, Бог насамперед вам послав Його – Того, хто благословить вас, щоб кожний відвернувся від своїх злих діл».  Слово Боже.

РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ

Пс 8, 2а і 5. 6-7. 8-9

Рефрен: Як же величне Ім’я Твоє, Боже.

1.Господи, наш Боже! *

Яке на всій землі Твоє Ім’я величне!

Хто така людина, що пам’ятаєш про неї, *

або людський син, що навідуєшся до нього?

2.Ти зробив її не набагато меншою за ангелів, *

Ти увінчав її славою і честю.

Ти дав йому владу над рук своїх ділами, *

все підкорив йому під ноги.

3.Коряться йому бики і вівці, *

а також польові тварини,

птахи небесні, морські риби, *

що носяться глибинами морськими.

(Можна заспівати Пасхальну Секвенцію – стор. 57)

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ

Пс 118, 24

Алілуя, алілуя, алілуя.

Це день, що його створив Господь:

радіймо і веселімось у ньому!

ЄВАНГЕЛІЄ

Лк 24, 35-48

† Читання святого Євангелія від Луки.

Того часу учні Ісуса розповіли про те, що сталося в дорозі, та як вони розпізнали Його в ламанні хліба. Коли вони говорили про це, сам Ісус став посеред них і каже їм: «Мир вам!» Та злякавшись, охоплені жахом, вони думали, що бачать духа. А Він сказав їм: «Чому ви збентежені, чому сумніви постають у ваших серцях? Гляньте на Мої руки і на Мої ноги! Це ж Я сам! Доторкніться до Мене і подивіться, що дух тіла й костей не має, так як Я, як бачите, їх маю!» Сказавши це, Він показав їм руки та ноги. А як вони ще не вірили з радості і дивувалися, Він сказав їм: «Чи маєте тут щось із їжі?» Вони подали Йому частину печеної риби. Тож, взявши, Він їв перед ними. І промовив до них: «Це Мої слова, які Я сказав вам, коли ще був з вами, що потрібно, аби збулося все написане про Мене в Законі Мойсея, і в Пророків, і в Псалмах». Тоді відкрив їхній розум, щоби розуміли Писання. І Він сказав їм: «Так написано: Христос мав постраждати та воскреснути з мертвих на третій день, і що мало проповідуватися в Ім’я Його покаяння для прощення гріхів між усіма народами, почавши з Єрусалима. Ви ж є свідками цього».  Слово Господнє.

МОЛИТВА ВІРНИХ

Радіючи воскресінню Ісуса Христа, з довірою взиваємо:

1. Просімо Господа за Католицьку Церкву, щоб їй ніколи не бракувало світла Святого Духа у проповідуванні Благої Вісті людям третього тисячоліття.

2. Просімо Господа за братні християнські Церкви та релігійні спільноти, щоб Святий Дух освітлював розум і серця їхніх пастирів.

3. Просімо Господа за священиків, монахів та монахинь, щоб вони з любов’ю і радістю служили Христові та людям.

4. Просімо Господа за вихователів та наставників, щоб вони виховували дітей і молодь згідно з принципами Євангелія.

5. Просімо Господа за всіх загиблих на війні: нехай Він прийме їх до вічної радості та миру.

6. Просімо Господа за всіх нас, щоб Боже Слово та Євхаристія були для нас джерелом сили та радості.

Господи Ісусе Христе, наш найкращий Учителю, обдаруй своєю благодаттю всіх людей доброї волі, щоб вони завжди вміли бачити Тебе в ближніх та вірно йшли за Тобою. Котрий живеш і царюєш на віки вічні.

МОЛИТВА НАД ДАРАМИ:

Просимо, Господи: прийми милостиво як подяку ці дари, † які  ми приносимо за відроджених * з вдячністю і з упованням на поспішну небесну допомогу. Через Христа, Господа нашого.

Префація Великодня № 13.

АНТИФОН НА ПРИЧАСТЯ

Роде вибраний, звістуй похвали Того, * хто вас покликав з темряви у дивне своє світло. * Алілуя. (Пор. 1 Пт 2,9)

МОЛИТВА ПІСЛЯ ПРИЧАСТЯ:

Вислухай, Боже, наш Отче, наші молитви, † щоб священний обмін дарами заради нашого спасіння приніс нам Твою допомогу у цьому житті * і віковічну радість – у прийдешньому. Через Христа, Господа нашого.

Ідіть, жертва звершена. Алілуя, алілуя.

Богу подяка. Алілуя, алілуя.

Літургія на 8 квітня, середа (РКЦ в Україні)

Літургія на 8 квітня, середа

https://christianpedagogyukraineabroad.blogspot.com/2026/04/080600-ltr-rcc.html

(біл) Середа у Великодній октаві

Як людина може переживати події смерті і воскресіння? У подорожі з Христом набуваємо досвіду, що Він справді величний Муж, пророчий, великий словом і ділом. Блаженна та людина, яка побачила в Христі безумовний авторитет, побачила Бога. А той, хто безумний і повільний серцем, нехай відкриє очі.

АНТИФОН НА ВХІД

Прийдіть, благословенні Отця мого, * візьміть у спадщину Царство, * що було приготоване вам від створення світу. * Алілуя. (Мт 25, 34)

Мовиться “Слава во вишніх”.

КОЛЕКТА:

Боже, Ти щороку даєш нам переживати радість урочистості Господнього воскресіння, † вчини милостиво, щоб ми через свята, які відзначаємо на землі , * дійшли до вічного щастя. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, на віки вічні.

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ

Діян 3, 1-10

Читання з Діянь Апостолів.

Тими днями Петро та Йоан підіймалися в храм о годині молитви – о дев’ятій. І був один чоловік, кульгавий від лона матері своєї; його приносили і садовили щодня перед воротами храму, котрі називали Гарними, аби просив милостиню в тих, хто входив до храму. Побачивши Петра і Йоана, які хотіли ввійти до храму, він просив, щоб дали йому милостиню. Петро разом з Йоаном поглянув на нього і сказав: «Подивися на нас!» Він пильно дивився на них, сподіваючись щось від них одержати. А Петро сказав: «Срібла й золота не маю, але що маю, те й даю тобі: в Ім’я Ісуса Христа Назарянина встань і ходи!» І, взявши його за праву руку, підвів його. Відразу ж зміцніли його стопи й суглоби. Підскочивши, він встав і почав ходити. Тож ввійшов з ними в храм, ходив і підскакував, хвалячи Бога. І весь народ побачив, як він ходив, підскакував і хвалив Бога. Коли ж дізналися, що це той, який сидів заради милостині біля Гарних воріт храму, переповнилися страхом і подивом від того, що з ним сталося. Слово Боже.

РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ

Пс 105, 1-2. 3-4. 6-7. 8-9

Рефрен: Шукайте Бога і знайдете радість.

1.Прославляйте Господа, Його Ім’я закликайте, *

між народами про Його діла сповіщайте.

Йому співайте, Йому грайте, *

роздумуйте про всі Його діла дивовижні.

2.Його святим Ім’ям хваліться; *

нехай веселиться серце тих, хто Господа шукає.

Шукайте Господа і Його сили, *

постійно шукайте Його обличчя.

3.Нащадки Авраама – Його слуги, *

сини Якова – Його обранці!

Він є Господом, нашим Богом, *

суди Його – на всю землю.

4.Він навіки заховав у пам’яті завіт свій, *

слово, яке заповів для тисячі родів:

завіт, який уклав з Авраамом, *

свою присягу Ісааку.

(Можна заспівати Пасхальну Секвенцію – стор. 57)

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ

Пс 118, 24

Алілуя, алілуя, алілуя.

Це день, що його створив Господь:

радіймо і веселімось у ньому!

ЄВАНГЕЛІЄ

Лк 24, 13-35

† Читання святого Євангелія від Луки.

Ось двоє, з учнів Ісуса, того ж самого дня, першого в тижні, йшли до села, віддаленого на шістдесят стадій від Єрусалима, яке називалося Емаус; вони говорили між собою про все, що відбулося. І сталося, коли вони вели бесіду й обговорювали, сам Ісус, наблизившись, пішов разом з ними; очі ж їхні були стримувані, щоби Його не впізнали. Тож Він запитав їх: «Що це за розмови, які ви ведете між собою, йдучи дорогою?» Ті зупинилися, повні смутку. У відповідь один, на ім’я Клеопа, сказав Йому: «Ти хіба єдина захожа людина в Єрусалимі, яка не знає того, що сталося в ньому цими днями?» І запитав їх: «Що саме?» А вони сказали Йому: «Те, що сталося з Ісусом Назарянином, який був мужем пророком, сильним ділом і словом перед Богом і перед усім народом; і як видали Його первосвященики й наші старші на смертний присуд і розіп’яли Його. А ми сподівалися, що Він той, хто мав викупити Ізраїля. І до того всього, оце третій день, відколи те сталося. Та деякі наші жінки здивували нас: побувавши рано в гробниці й не знайшовши Його тіла, вони прийшли й розповіли, що бачили появу ангелів, які сповістили, що Він живий. Тоді пішли деякі з нас до гробу – і знайшли все, як говорили жінки; Його ж самого не побачили». Тоді Ісус сказав їм: «О нерозумні й повільні серцем, аби вірити в усе, що говорили пророки! Хіба не треба було Христові постраждати й увійти у свою славу?» І, почавши від Мойсея та від усіх пророків, Він пояснив їм в усіх Писаннях те, що стосувалося Його. І вони наблизилися до села, до якого йшли. А Він удавав, що йде далі. Та вони наполягли, кажучи: «Залишайся з нами, бо вечоріє, і день вже схилився». І Він увійшов, щоби залишитися з ними. І сталося, як сів Він за столом з ними, то, взявши хліб, промовив благословення і, розломивши, подавав їм; тут і відкрилися їхні очі, й вони впізнали Його. Та Він став невидимий для них. І сказали вони один одному: «Хіба не палало в нас наше серце, коли Він говорив нам у дорозі та коли відкривав нам Писання?» Тож вставши, тієї ж години вони повернулися до Єрусалима та знайшли зібраних Одинадцятьох і тих, які були з ними; вони говорили, що справді Господь воскрес і з’явився Симонові. І вони розповіли про те, що сталося в дорозі, та як вони розпізнали Його в ламанні хліба. Слово Господнє.

МОЛИТВА ВІРНИХ

Під час свого земного життя Господь не лише проповідував, але й чудесами підтверджував свої слова; просімо, щоб Він і сьогодні явив свою міць:

1. Молімося за Святішого Отця, який оточує хворих особливою опікою, щоб Господь укріпив його і обдарував благодатями.

2. Молімося за мир для України: щоб Господь заспокоїв гуркіт зброї, зупинив жорстокість війни та благословив усіх, хто працює задля справедливості й добра.

3. Молімося за місіонерів, які займаються хворими, немічними, самотніми та голодними, щоб вони завжди мали достатньо засобів для допомоги всім потребуючим.

4. Молімося за хворих, щоб вони ніколи не були позбавлені турботи і любові з боку ближніх.

5. Молімося за померлих, щоб Господь простив їхні земні гріхи і дарував вічне життя на небесах.

6. Молімося за нас, присутніх біля Господнього вівтаря, щоб ми, беручи участь у Євхаристії, заслужили на участь у небесній трапезі.

Господи Ісусе Христе, Ти супроводжуєш нас на дорогах життя; відкрий наші очі та серця, щоб ми могли бачити Тебе в навколишньому світі, в наших ближніх і в нашому сьогоденні. Котрий живеш і царюєш на віки вічні.

МОЛИТВА НАД ДАРАМИ:

Просимо, Господи: прийми цю жертву відкуплення людини * і дай нам здоров’я душі і тіла. Через Христа, Господа нашого.

Префація Великодня № 13.

АНТИФОН НА ПРИЧАСТЯ

Учні пізнали Господа Ісуса * при ламанні хліба. * Алілуя. (Лк 24, 35)

МОЛИТВА ПІСЛЯ ПРИЧАСТЯ:

Просимо Тебе, Боже: † нехай достойна участь у таїнстві Твого Сина * очистить нас від усієї давньої вини і перетворить нас у нове творіння. Через Христа, Господа нашого.

Ідіть, жертва звершена. Алілуя, алілуя.

Богу подяка. Алілуя, алілуя.

Pater noster: молитва у зраненому світі. Анонс

 

Реколекції о. Тімоті Редкліффа OP

“Pater noster: молитва у зраненому світі”

https://christianpedagogyukraineabroad.blogspot.com/2026/02/210855-paster.html

У другий тиждень Великого посту щиро запрошуємо вас долучитися до реколекцій кардинала о. Тімоті Редкліфф, OP — відомого теолога-біблеїста, багаторічного викладача Оксфордського університету.

◾️Як визвучити власне прохання у Господній молитві?

◽️Чи вона, промовлена тисячі разів, здатна зцілити мої сьогоднішні рани і пам’ять про зранення?

◾️Чи творить вона і сьогодні живу спільноту Церкви.

🗓 Програма:

✨️28 лютого (субота)

18:00 — Свята Меса (Проповідь виголосить о. Ален Арну (Alain Arnould)

19:00 — Конференція о. Тімоті Редкліффа

✨️1 березня (неділя)

10:00 — Свята Меса французькою мовою (проповідь о. Ален)

11:00 — Конференція о. Тімоті Редкліффа

11:30  — Свята Меса українською мовою (проповідь о. Ален)

🗣 Мова реколекцій — англійська (з українським перекладом наживо).

Джерело: Інститут Томи Аквінського

Оприлюднив Олександр Кривенко

Інженер, який написав легендарну пісню про червону калину

Інженер, який написав легендарну пісню про червону калину

Цікаві факти про львівського поета і режисера Степана Чарнецького.

Степан Чарнецький увійшов в українську історію як поет-модерніст та фейлетоніст

Із початком повномасштабного вторгнення українці гартували дух, зокрема, патріотичними піснями. Найвідомішою з них була «Ой у лузі червона калина», яку підхопив увесь світ, а свого часу вона супроводжувала в боях і січових стрільців, і упівців. Її автор – львівський режисер, поет і журналіст Степан Чарнецький. Про його непросту біографію та народження легендарної пісні розповіла Надія Мориквас у книжці «Меланхолія Степана Чарнецького», - йдеться в статті Орисі Шиян, оприлюдненому на сайті zaxid.net, - розповідає Християнська педагогіка.

Кожна дитина є особливою, і «Оптіма» це розуміє. Дистанційна школа забезпечує індивідуальний підхід до кожного учня, враховуючи особистий темп і бажаний спосіб навчання. Завдяки досвідченим педагогам та інноваційним технологіям діти отримують якісні знання, які залишаються з ними на все життя. «Оптіма» – надійний партнер у підготовці до успішного майбутнього!

Степан Чарнецький народився на Тернопільщині у сімʼї греко-католицького священника. Мама походила з німецького роду Екгардтів. Після смерті батька родина переїхала до Львова. Степан навчався на інженера у Львівській політехніці, але диплом так і не захистив.

Попри це він працював помічником начальника залізничної дільниці, інженером крайового виділу (земської управи). Однак його покликанням були література і театр. Він багато перекладав з польської мови, писав поезію, був учасником літературного угруповання «Молода муза» й майже 40 років працював у редакціях газет, де під псевдонімом Тиберій Горобець публікував популярні фейлетони.

Популярна серед львівських письменників та художників каварня «Монополь» у нині втраченій камʼяниці Понінського, 1900 рік (фото з Вікіпедії)

Літературний клуб, до якого належав Степан Чарнецький, засідав у львівській кавʼярні «Монополь» на площі Марійській, 8, де згодом постав будинок Шпрехера.

«Молоді поети сиділи за одним столиком, а за сусіднім – Іван Франко. Хоча метр часто критикував їх. Однак Чарнецького поважав як театрального критика і перекладача з польської. Він відібрав дві його поезії до антології, щоправда, з редакторськими правками. Тим часом Чарнецький переклав польською Франкову ліричну “Як почуєш вночі”», – розповідає авторка книжки.

Як зʼявилася легендарна пісня

Степан Чарнецький глибоко цікавився українським театром. Він писав рецензії на вистави та зробив дослідження історії українського театру на Галичині. Перед Першою світовою війною працював режисером театру товариства «Руська бесіда».

Він узявся за нову постановку драми Василя Пачовського «Сонце руїни», яка раніше зазнала сценічного провалу. Чарнецький суттєво скоротив текст драми, і саме в ній вперше прозвучала «Ой у лузі червона калина».

«Твір був надто великим, і режисер Йосип Стадник не впорався з його постановкою. 1912 року на сцені польського театру “Гвязда” вистава зазнала провалу. Через два роки Чарнецький, вже не театральний критик, а режисер, ризикнув знову поставити цю драму. Він скоротив обʼєм, а фінальну сумну пісню “Ой не дивуйтесь, добрії люди” замінив на “Ой у лузі”, яку на сцені виконує військо», – розповіла Надія Мориквас.

Вона починалася рядками останньої строфи народної пісні «Розлилися круті бережечки» про визвольну боротьбу Богдана Хмельницького, а новий текст згодом мав кілька варіантів: в одному співали про козаченьків, в іншому – про січових стрільців. Музику написав сам Чарнецький, як пізніше згадував у мемуарах.

Театр «Руська бесіда», 1908 рік (фото з Вікіпедії)

Премʼєра оновленої вистави відбулася у Самборі у березні 1914 року. Роль Петра Дорошенка у ній виконував Лесь Курбас. У цій виставі грала й Катерина Рубчакова, в яку актор був закоханий і через яку стрілявся. До слова, цей випадок трапився саме під час гастролей театру Чарнецького.

Як писав сам режисер: «Лесь Курбас, якого я по змозі старався все брати до себе на помешкання, давав мені майже безперервно своїми серцевими клопотами привід до непокою. Вже в Сокалі пробив себе був ножем, у Раві-Руській стрілив до себе із револьвера. На щастя, лиш легко себе зранив».

А пісня «Ой у лузі червона калина» пішла в народ і зрештою перетворилася на гімн УСС. Один зі стрільців Григорій Трух доповнив її новими строфами, з якою стрільці сміливо вирушали у бій.

Степан Чарнецький також писав жовнірську поезію і був теоретиком стрілецького театру. Його кілька разів заарештовували, зокрема як редактора газети «Діло», який дозволив надрукувати заклик вступати до УГА. У своїх фейлетонах автор часто критикував польську владу.

Степан Чарнецький був відомим фейлетоністом і поетом

Візит царя і шлюб за три дні

Під час російської окупації Львова у Першу світову війну окупаційна влада готувалася до приїзду російського царя Миколи II у квітні 1915 року. Щоб візит відбувся без ексцесів, багатьох відомих, активних і популярних містян, які могли зірвати чи нашкодити прийому, вивезли з міста або тримали якщо не у вʼязниці, то під наглядом, наприклад, в готелях. Так було і з Чарнецьким.

Цікаво, що у тому готелі він познайомився зі своєю майбутньою дружиною, з якою одружився через три дні. Ініціативу до цього проявила вона, гордовита полька. У подружжя народилося двоє дочок. Хрещеним молодшої Лесі був Василь Стефаник. Та подружнє життя не склалося, і дружина пішла з дому. Поетові довелося виховувати дітей самому.

Дружина та доньки Степана Чарнецького (фото з книжки Надії Мокриквас)

У період міжвоєння до 1939 року Степан Чарнецький працював пресовим секретарем у магістраті. За радянської окупації – бібліотекарем. Помер 1944 року, майже забутий.

Проте його пісня пережила різні режими й окупації. І зараз «Червона калина» знову гартує дух українців у час війни, як понад сто років тому. Слова, написані для сцени, стали голосом нації у боротьбі за свободу.

Краєзнавство Степан Чарнецький Театри музика Січові стрільці Українські письменники література поезія Освіта

https://christianpedagogyukraineabroad.blogspot.com/2025/12/091700-charneckii.html

Уставай же, брате, бо вже біла днина. Історія колядки

Уставай же, брате, бо вже біла днина. Історія колядки, яку співає Хор "Просвіта". 

https://christianpedagogyukraineabroad.blogspot.com/2025/12/252134ustavai.html

Уставай вже брате,
Бо вже біла днина,

Бо вже на світ появила
Дивная новина. (2 рази)

Уставай з постели,
Та пускай нас до хати,

Будем тобі українську
Коляду співати. (2 рази)

Ой, засвіти свічку,
Постав на віконце.
Хай засяє наша доля,
Як роса на сонці. (2 рази).

Так співає нині "Українську колядку" столичний хор "Просвіта" під керівництвом Любові Васильєвої), репертуар якого - високо духовні пісні, а творчість якого гуртує просвітян і зміцнює українську громаду в праведному та жертовному служінні Богу й Україні.

Колядка «Уставай же, брате…» була закликом до надії в ті роки, коли на Галичині та в Карпатах проти більшовицьких окупантів ще воювала УПА. У 1940–1950-х її співали далеко не всім – лише найближчим. «Хлопці з лісу» могли лише таємно прийти до родини на Святу вечерю або до церкви на Різдво. Навіть одного стукача-вивідника було достатньо, щоб донести на всіх односельців, яких підозрювали у причетності до УПА.

Року 1946 радянські «визволителі» запровадили на захоплених теренах Західної України «велику блокаду». У кожному селі розквартирували гарнізони НКВС, які пильнували всі події і намагалися відстежити кожного, хто заходив до села. «Підозрілих» обшуковували та арештовували. Утім навіть за таких обставин блискучим знавцям конспірації та маскування вдавалося пробиратися на свята до рідних та до дружніх домівок.

Молодь під час колядування могла заспівати «Уставай же, брате…» тільки найнадійнішим. То був заклик не втрачати надії, чувати, берегти власну мову, національну пам’ять та ідентичність. Ця колядка гуртувала, зміцнювала єдність у підпіллі – і в лісах, і по селах та містах.

«Уставай же, брате…» співали на мелодію «Нова радість стала» (одного з її варіантів).Музична майстерня «Гурба», якою керує етномузикологиня Анна Черноус, у селі Лани на Івано-Франківщині записала версію колядки, у якій є слова: «Ой ти, старий батьку, ой ти, стара мати, не жалій же свого сина за Вкраїну дати».

Нерідко після патріотичної коляди промовляли схожі віншування:

Не всі Христа чули, не всі Христа знали,
Не всі браття-українці Різдва дочекали.
Ті, що в полі, ті, що в морі, ті, що на Сибіру,
Що понесли тяжкі муки за Христову віру.
То ж тепер ми Рожденного Ісусика просим –
Нехай наша Україна своє ім’я носить.

Одним із перших на початку Незалежности «Уставай же, брате…» заспівав Етнографічний хор «Гомін» під орудою Леопольда Ященка. Ще раніше, за рік до проголошення Акту про державну незалежність України, цю колядку виконали діти з київської Фольклорно-етнографічної студії «Родина» під керівництвом Павла Дударя. Вміщуємо тут саме цей варіант.

Уставай же, брате,
Бо вже біла днина,
Бо вже нам ся появила
Дивная новина!

Дивная новина:
Нині Діва Сина
Породила в Вифлеємі,
Марія єдина.

Уставай з постелі
Та й пускай до хати:
Будем тобі українську
Коляду співати.

А ми цеї ночі
Не спали й на волос,
Запитаєм, чи ти маєш
Український голос.

Український голос –
То наша органа,
Козакові – чорна шапка,
Синьо-жовта фана.

Ой засвіти свічку,
Постав на віконце,
Хай засяє наша доля,
Як яснеє сонце!

Пропонуємо Вашій увазі й інші версії цієї пісні:

Уставай вже, брате,
обробка Василя Мельниковича
Українська народна пісня

Обробка слів, переклад: Василь Мельникович Обробка мелодії: Василь Мельникович

А на небі зірка сходить, |
А на земли Бог ся родить! | (2)

Уставай вже, брате,
Бо вже біла днина,
Бо вже нам ся об'явила |
Дивная новина! | (2)

Уставай з постелі,
Пускай нас до хати,
Будем тобі українську |
Коляду співати! | (2)

Бо ми цеї ночі
Йдем хата від хати
Нашим браттям українцям |
Заколядувати! | (2)

Бо ми цеї ночі
Не спали на волос,
Хочем знати, чи ти маєш |
Укранський голос?!. | (2)

Український голос,
То наша органа,
Санта кожух, чорна шапка, |
Жовто-сина фанва! | (2)

Та й запали свічку,
Постав на віконці,
Хай засяє Україна, |
Як рожа на сонці! | (2)

Колєда!..
Йде до хати колєда!..
А на небі зірка сходить, |
А на землі Бог ся родить! |
ЗСУ перемагає! |
Христос ся рождає! [2]

Уставай вже, брате, бо вже біла днина
Повстанська пісня
Українська народна пісня

Уставай вже брате,
Бо вже біла днина,
Бо вже нам ся обявила
Дивная новина.

Уставай з постели,
Пускай нас до хати,
Будем тобі українську
Коляду співати.

Українське слово –
То наша органа,
Свита свита, кожух – чорний,
Шапка, жовто-сина фана.
Та й стали тужити –

Як прожити.
Став Бандера на коліна
Богу молитись:

Ой, Боже, мій Боже,
Прошу Тя, благаю,
Допоможи нам вигнати
Комуну із краю!

Комуна втікала,
Дуби ся схилили,
Люди стали на коліна,
Богу си молили.

Український тризуб,
Українське поле,
Вже не буде на Вкраїні
Комуни ніколи! [3]

Джерела:

1. Співаник

2. Пісні

3. Пісні

Текст: Олександр Кривенко **

Фото: Віктор Світайло*, Олександр Кривенко 

*

** Олександр Кривенко, магістр освітніх, педагогічних наук, магістр права, 

учасник хору "Просвіта", член Київської організації "Просвіта" УВТ "Просвіта імені Тараса Шевченка", заступник голови з інформаційної політики, керівник інформаційного департаменту правління Громадської організації «Рух за життя та гідність людини», секретар Київської міської організації ВГО "Спілка офіцерів України", офіцер ради #18226 братерства католиків "Лицарі Колумба", член Громадської організації «Школа адаптивного управління соціально-педагогічними системами», фундатор і координатор духовно-просвітницьких платформ «Християнська педагогіка в Україні та за кордоном Christian pedagogy in Ukraine and Abroad», «Захист християнських цінностей – основи життя та сім’ї в Україні», «Християни про справедливу війну», журналіст

+380632413681,
krivenkokorr@ukr.net
https://youtube.com/OleksandrKryvenko
https://www.fb.com/OleksandrKryvenkoUA
https://www.fb.com/FHLDmovement/
https://www.fb.com/groups/ProtectingChristianValues/
https://www.fb.com/groups/christianswar
https://protectingchristianvalues.blogspot.com/
https://www.fb.com/kryvenko.oleksa Київ

Олександр Кривенко. Міжнародний семінар для капеланів розпочав свою роботу в Києві.

Радуйся Земле Коляда іде

 Радуйся Земле Коляда іде

https://christianpedagogyukraineabroad.blogspot.com/2025/12/231520radujsya.html

Приспів:

  Святий Вечор Добрий Вечор!

Коляда іде всім Дари везе

Всім Дари везе нам Слово каже

Нам Слово каже що вже Світ сяє

Ми ж Тебе Господарю тай не понижаємо

А із Святим Вечором тай поздоровляємо

Ключові слова: Стародавні колядки та щедрівки (дохристиянські), Обрядові пісні, Колядки, Щедрівки, Народні пісні, Радуйся Земле Коляда іде, Колядка стародавня: Українське Різдво Світа

Джерело: Співаймо Світові-Дитині © Видавництво "Павутинонька", Нью Йорк – Львів – Київ – Харків – Москва, 2004

Примітки:

Колядка стародавня: Українське Різдво Світа.

Духовенство з постійною службою Богу. Ідея вселюдного покликання до служби Богові.

Зваживши

цей незвичайно високий і вселюдний підйом реліґійний в Староукраїнськім Різдвянім святі;

тую всенародну участь в многоті реліґійних містерій,

цей молитвенний настрій тисяч Колядок,

це загальне почуття потреби дійової жертвенности, —

можна зробити висновок, що слово Коляда виражує дійовий культ і вселюдний реліґійний настрій народу, народний душевний зов до реліґійної служби Богу. Може і тому є в Українського народу в великій пошані установа Колядників, ревних служивців старого шанування.

Багацтво ідей в Українськім імені Коляда.

Значення Коляди як свята повинно би виходити з її імени. Походження того імени темне з лінґвістичного й етнічного огляду і лишень з його застосування при Різдвяних містеріях і обрядах можна робити здогади про його значення й етнолінґвістичну приналежність.

Отже:

Називають Колядою — саме Свято Різдвяне: Коляда — це друга технічна назва Різдвяного Свята.

Хлібом-Колядою обдаровують Колядників-співаків, яких уважає нарід за Небесних післанців або за Святочних Духівників. Називає отже нарід Колядниками цих ідеальних своїх Духівників-піснярів, які є уособленням Старовіцьких Українських традицій і мрій про Послів Небесних, звіщаючих народові велику світову містерію, тайну Різдва Світа і появу Господа. Постаті тих Колядників зливаються в уяві народу з мітольоґічною Астральною Трійцею, що приходить в гостину до ідеального Господаря. В дивнім загально поширенім містицизмі Різдвяних Свят, який заволодів усією народною психікою, оці Духівники-Колядники стають в очах народу оповиті таємним німбом Святости, — вони самі собою приявляють Первовічні Небесні явища, тобто Астральну Трійцю. Їх називає нарід "Божими Служеньками", Трьома Небесними Товаришами, Трьома Братами, (Трьома) Королями. Вони звіщають народові давні таїнниці Світа, приходячи в гостину до Господаря несуть йому благословенство для роду і плоду і всяке добро і щастя від Господа. Колядників можуть бути більші гуртки та все між ними є три передові. Звичайно однакож гурт Колядників, виступаючи колядувати, ділиться на гуртки по три особи і так, Трійками, розходяться колядувати (принагідно "щедрувати").

Називаються Колядами або Колядками — Святоріздвяні старинні пісні, що проголошують та поширюють між народом провідні ідеї Свята Коляди, всю його містику, весь його реліґійний чар і зміст. Староукраїнські Колядки мають в першій мірі всі характер культово-реліґійний, з кількома відмінами реліґійного шанування відповідно до культурно-історичного розвитку Українського народу. Та основою цього шанування є ідея Почину Світа і його Творця. Для того всі Українські Колядки можна визначити як міти про Почин Світа і Первовічне людське життя. Тому то і традиції про первісне господарське й суспільне життя народу містяться в Колядках.

Називають Колядою — Дідуха–Прадіда, що є мітольоґічною постаттю Свята. Коли вносять на Свят-Вечір сніп пшениці, або жита чи іншого збіжжя, називають цей сніп Колядою. Подано було вже пояснення, що Дідух — це символічна постать Різдва і що його звуть Різдвом для того, бо Прадід — це мітичний культурний лицар і приносець культурних дібр; а саме Різдво як Різдво Світа дає народові перші культурні здобутки: збіжжя, пашню, звірину та ін. — і через те уявляється народові доброприносцем і якоюсь ідеальною поставою. Окрім цього пояснення, є інше — має Дідух ще особливу долю зображування кожного з цих благ, які Різдво приносить, та висловлення собою всіх Святочних мотивів. Тому звуть його (іменем Різдвяного Свята) — Колядою.

Називають Колядою — настільний Колач або Хліби на Святій Вечері. Тим Колачем чи тими Хлібами складає нарід свою первісну жертву Богові.

Називають Колядою — Святочну жертву. Жертва величальна і подячна Творцеві Світа за його Сотворення. Ідея первісних жертв є в Українського народу здавен-давна і загально-принята. Через саме Різдвяне свято вона є поширена і знана між народом по всій Україні. Жертви первісні практикуються досі у деяких народів природи з найстаршими культурами. Первісна жертва є прототипом жертви Богові та найбільше первісною реліґійною дією. Всюди у пракультурних народів приносять лише первісні жертви і по при них ніяких інших жертв не приносять. Ознакою жертв пракультурного округа є їх віддавання Найвищому Єству з виразом почести і любови. З кожного добутку — дар Богові; це перша гадка Господаря — і нема навіть жадного застереження з його сторони про свою частку.

Називають Колядою — Хліб: Хліб-Коляда має значення символу культурних первісних здобутків, виражених загально "хлібом". Святовечірній хліб називають ще Корочуном і це не тільки символ особи Прадіда, але і тих первісних культурних здобутків, які приписує нарід Прадідові. Таке саме значення символу культурних первісних здобутків, виражених загально "хлібом", має і Хліб-Коляда. Як переконаємося з опису Святої Вечері, Колач і Хліб — це суттєві її речі. Вони появляються на ній як найкращі, ідеальні, здобутки і в багатшім виді: як хліб з чаркою сирого меду на нім, пшениця з медом (Кутя), хліб печений на меді (Медівник) — звичайно в подобі великих виплітаних медівникових звізд. Це Святочне сполучення двох зразків поживи, хліба і меду, є висловом ідеалу первісного Українського рільника й пасічника разом і вважається народом Колядою вищої якості. Пшениця, мід та віск і пчоли є особливо ідеалізовані Колядками про Сотворення Світа.

Називають Колядою — два або три Хліби Святочні разом, з особливою їх символікою як постави Астральної Трійці: Місяця, Сонця і Зорі, або: Місяця, Сонця і Господа, — постави Небесних Святовечірніх гостей. З оцими-то символічними Хлібами обходить Господар хату, своє подвір'я та стайні з худобою.

Називають Колядою — Святовечірні Хлібні дари: одні з них призначують на пожертвування для церкви, другими обділюються взаємно з дальшою й ближчою ріднею, відносять як "Коляду" або "Вечерю" своякам, крівним, убожині, приятелям.

(За працею: о. Ксенофонт Сосенко. "Культурно-історична постать Староукраїнськиx свят Різдва і Щедрого Вечора". Львів, 1928. - СІНТО, Київ 1994. 343с.)

Джерела: Пісні

Щедрик

Щедрик

Народна

https://christianpedagogyukraineabroad.blogspot.com/2025/12/231053.shchedryk.html

Обробка: Микола Леонтович

Щедрик, щедрик, щедрівочка,

Прилетіла ластівочка,

 

Стала собі щебетати,

Господаря викликати:

 

Вийди-вийди господарю

Подивися на кошару

 

Там овечки покотились

А ягнички народились

В тебе товар весь хороший

Будеш мати мірку грошей (2)

Хоч не гроші то полова

В тебе жінка чорноброва (2)

Щедрик-щедрик, щедрівочка

Прилетіла ластівочка