пʼятниця, 14 травня 2021 р.

«Освіта, базована на цінностях»: на форумі розглянули уроки духовно-морального спрямування

«Освіта, базована на цінностях»: на форумі розглянули уроки духовно-морального спрямування


Автор – Олександр Кривенко
krivenkokorr@ukr.net
Всеукраїнський онлайн-форум «Освіта, базована на цінностях» (Другий всеукраїнський з’їзд педагогів із духовно-морального виховання) пройшов 5 травня 2021 р. Він розглянув шляхи сприяння інтеграції моральних і духовних цінностей в освіту, формування ідеалу виховання особистості та цілісного світогляду дитини, – розповідає Світогляд, – повідомляє Християнська педагогіка в Україні та за кордоном Christian pedagogy in Ukraine and Abroad

Влаштували подію:
  • Громадська рада з питань співпраці з церквами та релігійними організаціями при Міністерстві освіти і науки України;
  • Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій;
  • Громадська організація «Всеукраїнська асоціація педагогів і психологів з духовно-морального виховання»;
  • Національний університет «Острозька академія»;
  • Державний заклад вищої освіти «Університет менеджменту освіти» Національної академії педагогічних наук України;
  • Благодійний фонд «Живи, Україно!»;
  • Всеукраїнський благодійний фонд «Східноєвропейська гуманітарна місія».
Учасниками Форуму стали представники Міністерства освіти і науки та Верховної Ради України, освітяни, науковці, психологи, юристи, представники батьківської спільноти, учнівської та студентської молоді, органів місцевого самоврядування, релігійних і громадських організацій, преси.

На адресу заходу надійшли привітання від політичних, релігійних і громадських діячів.

«Форум покликаний нагадати про значення істини Священного Писання для нашого народу у минулому та наголосити на її визначальному значенні для майбутнього країни. Впровадження навчальних дисциплін духовно-морального спрямування є основою формування особистості», – зазначив у вітальному слові Головуючий у ВРЦіРО, Глава Української Греко-Католицької Церкви Святослав Шевчук.

Святослав Шевчук

«Кожна людина, спілкуючись із вихователем, має стати кращою не лише в освіті, знаннях із певного предмета, але й у духовній сфері. Цього бракує в Україні. У Києві на Великдень дівчата, зайшовши до церкви, вчинили глум. Люди озлоблені зухвалістю підлітків і коментують їхні дії, але ж останні є плодами суспільства, співпраці освітян із батьками. За радянської доби, підмінюючи поняття, духовність ототожнювали з культурою, а театри називали її храмами. Ми ж розуміємо, що суть духовності є глибшою. Вона – фундамент, на якому варто будувати наше майбутнє», – сказав у своєму привітанні єпископ Києво-Житомирської дієцезії Римо-католицької церкви в Україні Віталій Кривицький.
Віталій Кривицький

У вітальному слові старший єпископ Української церкви християн віри євангельської Михайло Паночко зауважив, що духовне виховання нашої молоді та дітей – найважливіше питання в Україні.
«Якби у школі ми запровадили вивчення, наприклад, Приповістей Соломона, гарантую, що учні мінятимуться зсередини. На це потрібні згода дорослих, наша добра воля й однодушність. Ось чому маємо дбати насамперед і про духовність батьків. Суспільство, в якому люди з великими знаннями, але внутрішньо не освічені, не має перспектив. Знання ж – це ще не освіта. Її несе лише Боже Слово. Воно потрібне нам більше, ніж вакцина. Я наполягаю на тому, щоб у наших школах уроки духовно-морального спрямування, насамперед, християнської етики стали обов’язковими бо всі інші предмети дають не освіту, а лише знання», – сказав промовець.
Михайло Паночко

Як зауважив народний депутат України Святослав Юраш, в Україні досі бракує усвідомлення того, що духовні цінності гідні поваги та захисту. У цій дискусії предмети ціннісного підходу, такі, як християнська етика, взагалі є фундаментальними. Біда, що не в усіх школах їх викладають. Для подолання цієї проблеми варто налагоджувати ефективну взаємодію з державними структурами.

Святослав Юраш
«Міністр освіти отримав лист від нашого міжфракційного об’єднання на підтримку громадських зусиль щодо відновлення викладання християнської етики в школах. Це приклад успішної співпраці з органами виконавчої влади. Проведення Форуму – ознака того, що існує суспільний запит на впровадження в освіту духовних цінностей, на створення чіткої ціннісної основи для молодої людини, яка прагне зрозуміти своє місце в житті та в Україні. Саме ваша праця нагадує, що політика минає, а цінності залишаються», – резюмував Святослав Юраш.
«Нехай книга цього Закону не відійде від твоїх уст, але будеш роздумувати про неї вдень та вночі, щоб додержувати чинити все, що написано в ній, бо тоді зробиш щасливими дороги свої, і тоді буде щастити тобі» (Iсуса Навина 1:8).

Цими словами наповнив свій виступ директор Благодійного фонду «Живи, Україно!» Василь Бербека, щоби підкреслити думку про важливість розбудови України на християнських цінностях і необхідність того, щоби Біблія вивчалася як основний предмет у дитячих садках, у загальноосвітніх школах від 1-го до 11-го класів.

«Для заохочення дітей пізнавати Слово Боже ми проводимо для них конкурси християнської пісні, конкурси віршів на біблійну тематику, тематичні табори тощо», – розповів промовець.

Василь Бербека
Законами України «Про освіту» та «Про повну загальну середню освіту» визначено основні підходи до реформування галузі, в тому числі питання, пов’язані з національно-патріотичним вихованням, формуванням ціннісних орієнтирів дітей і підлітків. Про це нагадав начальник головного управління загальної та дошкільної освіти МОН України Юрій Кононенко. Він повідомив, що Міністерством затверджено дві парціальні програми з духовно-морального виховання у системі дошкільної освіти. Ці питання інтегровані у типову програму початкової освіти. Типова освітня програма для базової школи в 5-6 класах передбачає певний навчальний час для викладання «Етики», «Культури добросусідства» або інших курсів морального спрямування.

Юрій Кононенко

«Цінності, позбавлені духовно-моральної основи, проникли вже в українську освіту та науку», – сказав у своєму виступі керівник інформаційного департаменту правління громадської організації «Рух за Життя та Гідність Людини», засновник і координатор духовно-просвітницької платформи «Захист християнських цінностей – основи життя та сім’ї в Україні», журналіст, магістр права Олександр Кривенко.

Йдеться про гедонічну мотивацію досягнень, споживацтво, знецінення шлюбу, ідею легалізації одностатевих партнерств, пропаганду абортів, ранню сексуалізацію молоді, знецінення людського життя з моменту зачаття та до народження, статево нейтральне виховання дітей тощо.

«Не йти шляхом облуди здатні лише ті, хто вихований у дусі пошани до українських цінностей, джерелом яких є Слово Боже. Саме уроки християнської етики дають учням таку можливість, і важливо домогтися, щоби вони стали обов’язковими як на рівні дошкільної, так і впродовж усієї шкільної освіти», – зазначив промовець.

Він нагадав,що у травні 2020 року МОН ліквідувало комісію з основ християнської етики. Чималих зусиль доклали християни, щоби повернути статус-кво у цьому питанні. Торік у грудні МОН очолив Сергій Шкарлет, а 22.01.2021 було видано наказ №95, і запрацювала експертна комісія з етики та предметів морально-духовного спрямування.
«Батьки, науковці, освітяни, органи місцевого самоврядування та церква мають активно діяти на захист християнських цінностей і в подальшому», – сказав Олександр Кривенко.

Олександр Кривенко

Ці дії мають бути спрямовані на те, щоби держава Україна:
відмовилася від наміру ратифікувати Стамбульську конвенцію та вийшла із «Партнерства Біарріц за гендерну рівність»;
відновила дію Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі;
обмежила вчинення штучного переривання вагітності за бажанням жінки, аморальних практик штучного запліднення, а також сурогатного материнства;
забезпечила дотримання норми Конституції України про права батьків виховувати своїх дітей відповідно до своїх переконань;
заборонила поширення в закладах освіти гендерної ідеології;
реформувала діяльність антидискримінаційної експертизи, вилучивши з неї «гендерну» заангажованість, сприяючи поширенню традиційних національних, духовно-моральних, релігійних, сімейних та інших цінностей українського народу.

Водночас заклади науки й освіти, церковні, релігійні та батьківські організації мають категорично відмовитися від співпраці з тими, хто фінансує в Україні діяльність ЛГБТ-руху і його партнерів.

З іншого боку, важливо, щоби навчання християнській етиці поєднувалося з участю дітей у міжконфесійних благодійних, волонтерських, місіонерських, просвітницьких, соціальних і творчих подіях, які влаштовують християни.

Згідно з Указом Президента від 18.05.2019 року №286/2019,«духовно-моральне виховання» є однією із 3-х складових національно-патріотичного виховання. Однак воно відсутнє у виданому на виконання цього указу наказі МОН від 29.07.2019 №1038. На це звернув увагу у своєму виступі голова громадської організації «Асоціація педагогів-християн» Віталій Шульга

«Внаслідок такої політики Міністерства освіти щодо курсів духовно-морального спрямування зменшено викладання предмету християнська етика», – зазначив промовець.

Віталій Шульга

Натомість у структурі МОН діє комісія з антидискримінаційної експертизи. Фактично до неї входять серед інших ті, хто пройшов курси в громадських організаціях, які впроваджують антиконституційні терміни. Йдеться, зокрема, про слово «гендер». Воно, на відміну від слова «стать», не має чіткості тлумачення, отже, порушує рішення Конституційного Суду України, згідно з яким «існує вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі».

«Духовно-моральна освіта починається зі щоденної праці над собою, з колективом дітей і їхніх батьків. Виховання через інтеграцію духовних цінностей у зміст освіти має бути спільною метою освітніх закладів, які покликані формувати у молодого покоління цілісний християнський здоровий світогляд, альтернативні ідеї, духовно-моральні засади та готовність до змін», – зазначила у своєму виступі доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри педагогіки, адміністрування і спеціальної освіти Університету менеджменту освіти НАПН України Ірина Cіданіч.

Вона вважає, що християнська етика належить до основ духовного життя, духовно-моральної освіти та виховання. Християнські цінності та соціальні зв’язки необхідні для забезпечення ефективної взаємодії у межах одного соціуму. Навчання у хорошого педагога, пізнання Біблії разом формують спільні погляди та дають той безцінний досвід, який підсилює фундамент віри, допомагає зростати.

Захист і розвиток такої освіти – місія, яку через колективний вітчизняний розум покликані нести науковці, педагоги, батьки, представники релігійних спільнот, державних інституцій, громадських організацій, усі зацікавлені у розвитку українського суспільства на засадах традиційних духовних і моральних цінностей.

Ірина Cіданіч 


«Спостерігаючи впродовж 12 років за учнями-засудженими, я бачив значні позитивні зміни у їхній поведінці. Віра в Бога дає їм надію», – розповів у своєму виступі співголова Громадської організації «Українська асоціація педагогів-християн», вчитель християнської етики Олексій Лавор.

Дослідження Біблії спонукає засуджених писати листи рідним і просити пробачення. Один із них – Іван, у якого вже п’ята судимість, остання – за вбивство. Через півроку після викладання християнської етики він сказав: «Чому мені ніхто про це не розповів раніше? Я б сюди не потрапив і не мав би таку зламану долю».

«Якщо ми, вчителі, бачимо добрі плоди викладання християнської етики серед засуджених, то тим паче є позитивний вплив цього предмету на учнів різного віку в закладах дошкільної, загальної, середньої та вищої освіти», – зазначив Олексій Лавор.

Він вважає неправильним, що із варіативної частини навчального плану за рахунок християнської етики вводяться різні дисципліни, тільки не курси духовно-морального спрямування.

Олексій Лавор

Створити міжконфесійну християнську раду із духовно-морального виховання (ДМВ) дітей і молоді запропонував під час свого виступу учитель Одеського НВК №13, магістр християнської педагогіки Олег Подгаєць.

До її складу мають увійти християни, не лише освітяни-фахівці з ДМВ, але й духовенство, представники законодавчої і виконавчої влади, бізнесу, мас медіа, спорту, культури, мистецтва тощо. Рада окреслюватиме напрямки ДМВ та шляхи їх втілення ужиття. Вона консолідуватиме зусилля всіх зацікавлених у справі популяризації, впровадження, поширення і розповсюдження викладання в закладах освіти предметів духовно-морального спрямування по всій території України.

Це особливо важливо, враховуючи нинішні загрози в суспільстві, серед яких: алкоголізм, наркоманія, дитяча і підліткова злочинність, корупція, криза інституту сім’ї, демографічна криза, руйнівна гендерна ідеологія.

«Саме моральне виховання дітей і молоді на християнських духовних засадах є ефективним інструментом подолання всіх цих згубних явищ для суспільства і їх наслідків одночасно», – резюмував Олег Подгаєць.

Олег Подгаєць
«Предмети духовно-морального спрямування є стратегічними, бо спроможні зберегти життя людини, сім’ї, покоління і нації», – сказала у своєму виступі вчитель основ християнської етики Тернопільського ЗЗСО І-ІІІ ст. №28 Олена Коваль.

Вона зауважила, що в Україні триває реформа освіти. Слово «реформа» означає повернення до правильної форми. Хотілося б, аби життя в нашій країні було приведене у відповідність до Божих форм і стандартів.

Під час Другої світової війни молодих українців забирали до Німеччини на роботу. Лікар перевіряв стан їхнього здоров’я і дійшов висновку, що 98% з них – незаймані, цнотливі молоді люди. Він був переконаний, що неможливо перемогти народ з такими високими моральними стандартами.

Отто фон Бісмарк сказав: «Війни виграють не генерали, а шкільні вчителі і священники». Зараз, аби перемогти у війні за душі зростаючого покоління, потрібно, щоби педагоги навчали християнській етиці у школі, священники на своєму місці – Божому закону, а в громаді та суспільстві впроваджували Божі форми і стандарти.

Лише за умови, що освіта даватиме дітям надійний фундамент для їхнього розвитку та захисні мури навколо їхніх душ через предмети духовно-морального спрямування, їхнє життя буде збережене. Буде захищений внутрішній світ дітей від атак ворога людських душ, від псування і руйнування.

Олена Коваль
Про кроки, необхідні для подальшого функціонування духовно-морального виховання у вітчизняній школі, розповів у своєму виступі доктор педагогічних наук, професор Національного університету «Острозька академія» Василь Жуковський.

На його думку, варто:
створити ефективну, динамічну структуру за участю членів оргкомітету З’їзду, Громадської ради, обласних координаторів, представників ВРЦіРО, чиновників;
продовжити діалог і співпрацю з МОН України, ВРЦіРО,іншими державними релігійними структурами;
активізувати просвітницьку роботу з батьками, директорами шкіл, представниками ОТГ задля духовно-морального виховання дітей і молоді;
готувати компетентні кадри вчителів і навчально-методичне забезпечення для викладання предметів духовно-морального спрямування у Новій українській школі;
продовжити інтеграцію курсів духовно-морального виховання.

«Ми критикуємо батьків, а звідки вони беруться? З учнів, які вивчали або не вивчали предмети духовно-морального спрямування. Ми критикуємо директорів як головне гальмо у викладанні предметів духовно-морального спрямування, але звідки вони беруться? Їх вибирає і фінансує громада. Вона і має вимагати від них відповідної роботи, як це відбувається в інших країнах», – резюмував Василь Жуковський.

Василь Жуковський
В інтерв’ю учасники Форуму поділилися своїми думками.

Заступник голови ГО «Асоціація педагогів-християн Черкаської області» Лідія Гальченко:

«Починаючи з 2002 року і до цього часу, я не бачу підтримки з боку пасторів і православних священників. Церква має бути найбільше зацікавлена у тому, щоб у школі діти вивчали Слово Боже. Однак у жодній церкві під час проповідей не почуєш про необхідність цього, на жодному пасторському семінарі такі питання не обговорювалися. Шкода втраченої можливості, бо ж освітяни мали готовність до співпраці. Варто було лише мотивувати віруючих батьків подавати заяви до школи, щоби директори створювали умови для викладання християнської етики. Церкви ж могли б допомагати у придбанні підручників і проведенні курсів для вчителів. Підтримка була, але дуже слабка та мізерна. Ми ж опинилися перед добре профінансованим ворогом. Тепер залишається відкривати школи при церквах або приватні. Для цього потрібні великі кошти».

Лідія Гальченко

Вчитель християнської етики Крайниківського ЗЗСО Наталія Сайберт:

«Вагомими акцентами у роботі педагогів мають бути звернення до батьківської спільноти та методи їх інформування, роз’яснення, популяризації курсів духовно-морального спрямування. Сьогодні священнослужителі надають більше значення катехитичним школам при парафіях, аніж курсам духовно-морального спрямування у школах, які мають світоглядний характер і міжконфесійний принцип. Учителі мають бути наполегливими у спілкуванні з ними, з керівництвом шкіл і головами ОТГ».

Наталія Сайберт
Вікарій парафії Христа Царя Всесвіту римо-католицької церкви (м. Хмельницький) о. Олександр Кушта:

«Духовно-моральна складова сьогодні особливо потрібна насамперед тому, що ми живемо у постмодерному середовищі, в якому розмиті поняття вічних цінностей і природного закону. Ідеологія споживання формує мислення й ідеали дітей так, що вони зводяться до фаст-фуд продукції в розумовому та моральному сприйнятті. Про моральність якогось вчинку вже не йдеться, лише виключно про те, чи це мені зручно та приємно. Через руйнування моральних основ суспільства вже від самого дитинства ми отримуємо морально деградованих громадян без найменшого докору сумління та з цинічним ставленням до страждань іншої людини. Вони вигідні для держави, бо не мають жодного внутрішнього осереддя та розрізнення, що є біле, а що – чорне.

Олександр Кушта

По-друге, моральна складова вимагає також і патріотичної відповідальності щодо середовища, в якому виховується дитина. Це доторкає питання національної ідеї: ким є дитина з точку зору тотожності та самоідентифікації, для чого вона живе, куди прямує, яким є її особистісний вибір як особи та громадянський вибір на рівні цілого роду та держави».

Автор – Олександр Кривенко,
Олександр Кривенко – заступник голови з інформаційної політики, керівник інформаційного департаменту правління Громадської організації «Рух за життя та гідність людини», член Громадської організації «Школа адаптивного управління соціально-педагогічними системами», фундатор і координатор духовно-просвітницьких платформ «Християнська педагогіка в Україні та за кордоном Christian pedagogy in Ukraine and Abroad», «Захист християнських цінностей – основи життя та сім’ї в Україні», «Християни про справедливу війну», магістр освітніх, педагогічних наук (2023), магістр права (2004), журналіст


Оригінал статті:

о Немає коментарів:

середа, 5 травня 2021 р.

Резолюція Всеукраїнського форуму «Освіта, базована на цінностях» (Другого всеукраїнського з’їзду педагогів із духовно-морального виховання)

Резолюція (Підсумковий документ) 
Всеукраїнського форуму «Освіта, базована на цінностях» 
(Другого всеукраїнського з’їзду педагогів із духовно-морального виховання)

Ми, учасники II Всеукраїнського з’їзду педагогів з духовно-морального виховання, що відбувся 5 травня 2021 р. з ініціативи Громадської ради з питань співпраці з церквами та релігійними організаціями при Міністерстві освіти і науки України, Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій, Громадської організації «Всеукраїнська асоціація педагогів і психологів з духовно-морального виховання», Національного університету «Острозька академія», Державного закладу вищої освіти «Університет менеджменту освіти» Національної академії педагогічних наук України, Благодійного фонду «Живи, Україно!» та Всеукраїнського благодійного фонду «Східноєвропейська гуманітарна місія» з метою сприяння інтеграції моральних і духовних цінностей в освіту, формуванню ідеалу виховання особистості та його практичного впровадження, формуванню цілісного світогляду дитини: освітяни, науковці, психологи, представники батьківської спільноти, учнівської та студентської молоді, представники органів влади й органів місцевого самоврядування, релігійних і громадських організацій, представники ЗМІ й інші зацікавлені особи, які підтримують, упроваджують та здійснюють духовно-моральне виховання у закладах освіти України, – констатуємо:

– ми живемо нині у період серйозних викликів, що загрожують національній безпеці та майбутньому нашої держави внаслідок нехтування фундаментальними законами природи, суспільного життя і суспільної діяльності, при цьому ефективним рішенням для розв’язання протиріч сьогодення вбачається рішуче повернення до духовно-моральних цінностей, які завдяки вітчизняному та міжнародному досвіду продемонстрували ефективність; 

– результати фундаментальних наукових досліджень, дані психології, педагогіки, соціології, міжнародний і вітчизняний досвід яскраво свідчать про важливість і безальтернативність духовно-морального виховання дітей і молоді, та необхідність активного залучення до цього процесу державних закладів освіти;

– формування духовних цінностей сучасних дітей, підлітків і молоді має відбуватися за такими напрямами ь:

– виховання громадянськості, патріотизму, поваги до прав, свобод і обов’язків людини;

– виховання високих духовних почуттів і моральної свідомості;

– виховання працелюбності, творчого ставлення до навчання, праці, життя;

– формування ціннісного ставлення до здоров’я та здорового способу життя;

– формування ціннісного ставлення до інституту сім’ї, підготовки до створення власної сім’ї та народження дітей, відповідального материнства та батьківства;

– виховання духовного ставлення до природи, навколишнього середовища (екологічне виховання);

– виховання ціннісного ставлення до мистецтва і культури, формування уявлень про органічний зв’язок естетичних та моральних ідеалів у багатовіковій спадщині вітчизняної культури;

– конституційне проголошення України світською державою, проголошення світськості як одного з принципів освіти у державних і комунальних закладах освіти не є синонімічним проголошенню держави та освіти у ній атеїстично спрямованими, демократичність держави і освіти у ній означає відкритість до присутності різних точок зору, а не лише атеїстичної, що позбавляє необхідності відмовлятися у процесі освіти від нашої вітчизняної духовної спадщини;

– відповідно до Стратегії національно-патріотичного виховання, затвердженої Указом Президента України від 18 травня 2019 р. № 286, формування активної громадянської позиції, утвердження національної ідентичності громадян на основі духовних цінностей Українського народу, а також розвиток духовності і моральності у суспільстві, визначаються як одна з актуальних потреб у сфері національно-патріотичного виховання. Згідно зі Стратегією, духовно-моральне виховання є однією з основних складових національно-патріотичного виховання, впровадження навчальних дисциплін духовно-морального спрямування – основою формування особистості та підґрунтям для національно-патріотичного виховання, а залучення дітей і молоді до участі в заходах з духовно-морального виховання зазначене як один з основних напрямів досягнення мети Стратегії;

– водночас нині лише 13,8 відсотків школярів України охоплено викладанням курсів духовно-морального спрямування, спостерігається тривожна тенденція щодо скорочення обсягів такого викладання, що обумовлює пошук необхідних заходів з метою зупинення цього негативного процесу і збільшення охоплення учнів викладанням вказаних курсів;

– за даними ВООЗ, Україна посідає перше місце у світі за рівнем дитячого алкоголізму. Щорічне вживання алкоголю дорослим населенням України (старших 14 років) становить 11,8 літрів на людину, при тому, що нацією, яка вимирає, вважається така, де вживається понад 8 літрів чистого спирту на душу населення. За наявними даними, в Україні нараховується понад 2 млн. наркозалежних. На сьогодні стан сім’ї в Україні можна охарактеризувати як критичний: знижується рівень народжуваності, за роки незалежності кількість українських дітей зменшилася вдвічі (з 14 млн до 7 млн); стабільно зменшується коефіцієнт шлюбності (так, у 2020 р. він порівняно з 2014 роком зменшився з 6,9 на тис. наявного населення до 6,0). За даними Державної служби статистики України, кількість розлучень в країні з кожним роком зростає. За останні 30 років кількість шлюбів скоротилася приблизно в 3 рази, а кількість розлучень становить 67 відсотків. Основні причини розлучень – алкоголізм, брак грошей, подружня зрада. Спостерігається поступове зростання кількісного показника неповних сімей (починаючи з 2014 року кожна п’ята дитина в Україні народжується поза шлюбом), через що понад 4 млн. дітей росте без батька. Наслідком такої кризи інституту сім’ї в Україні є брак виховання дітей у родині, що призводить до збільшення проявів аморальності та злочинності серед дітей і підлітків. Зазначене зумовлює необхідність вироблення системних і комплексних відповідей на вказані негативні тенденції, зокрема надання першочергової уваги духовно-моральному вихованню дітей, підлітків та молоді, у тому числі шляхом подальшого впровадження та вдосконалення викладання відповідних курсів;

– вагомим кроком у цьому напрямку має стати реалізація типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 19 лютого 2021 р. № 235, усі типові навчальні плани якої передбачають можливість вивчення у 5-6 класах Етики / Культури добросусідства / Інших курсів морального спрямування. Таким чином, вказана типова освітня програма передбачає можливість вивчення у всіх школах України на рівні 5-6 класів за рахунок годин інваріантної (обов’язкової) складової Етики / Культури добросусідства / Інших курсів морального спрямування, що є безперечним позитивом. Разом з тим слід усвідомлювати, що вона реалізовуватиметься лише з 2022/2023 навчального року (а не з найближчого 2021/2022), вказана можливість вивчення курсів морального спрямування стосується лише 5-6 класів (а не 1-11), вибір конкретних курсів є прерогативою батьків, а вивчення курсів духовно-морального спрямування у 1-4, 7-11 класах і надалі здійснюватиметься за рахунок годин варіативної складової як курсів за вибором (факультативів);

– в умовах децентралізації, законодавчого закріплення академічної автономії закладів освіти суттєво зростає роль органів місцевого самоврядування, керівництва закладів освіти і батьків щодо забезпечення виховання на засадах традиційних для нашого народу духовних і моральних цінностей, здійснення викладання відповідних курсів. Вказане обумовлює необхідність посилення інформаційно-роз’яснювальної роботи серед депутатів, органів місцевого самоврядування, керівників закладів освіти і представників батьківської спільноти щодо важливості такого виховання, їхньої ролі у його забезпеченні та їхньої відповідальності за належне виховання майбутніх громадян України.

Зважаючи на викладене, з метою забезпечення формування у дітей, підлітків, молоді духовних і моральних цінностей, ціннісного ставлення до здоров’я, здорового способу та інституту сім’ї, виховання громадянськості, патріотизму, поваги до прав, свобод і обов’язків людини, сприяння їх підготовці до створення власної сім’ї відповідального материнства і батьківства, сприяння інтеграції духовно-моральних цінностей в освітній процес

рекомендуємо:

Всеукраїнській Раді Церков і релігійних організацій, керівникам і представникам місцевих релігійних організацій:

активно сприяти:

– впровадженню викладання курсів духовно-морального спрямування у закладах освіти, зокрема програм, спрямованих на належну підготовку молоді до подружнього життя, виховання відповідального материнства і батьківства;

– забезпеченню здійснення інформаційно-роз’яснювальної роботи серед батьків–вірних релігійних організацій щодо їхньої ролі і відповідальності у забезпеченні викладання вказаних предметів у кожному конкретному закладі освіти;

– заради консолідації зусиль з метою розв’язання актуальних духовних і суспільних завдань сприяти діяльності місцевих духовних (міжконфесійних) рад, а також діяльності в органах місцевого самоврядування міжфракційних депутатських груп, спрямованих на утвердження традиційних духовних і моральних цінностей у суспільному житті.

Верховній Раді України:

– не допускати прийняття законів, що підривають основи морального і фізичного здоров’я особистості, сім’ї, суспільства, пропагують гендерну ідеологію, сприяють поширенню аморальності, несуть загрозу збереженню інституту сім’ї та засадничим цінностям українського народу;

– внести зміни до чинного законодавства України з метою недопущення пропаганди гомосексуалізму та ідеології ЛГБТ-спільноти;

– провести парламентські слухання з питань стану, проблем і перспектив викладання предметів духовно-морального спрямування.

Уповноваженому Президента України з прав дитини:

– наполегливо захищати право дітей на духовно-моральне виховання;

– сприяти недопущенню нав’язування гендерної ідеології у закладах освіти;

– пропагувати і активно захищати науковий факт, що життя людини починається вже з моменту зачаття, з якого вона володіє всіма індивідуальними правами,

а тому мають бути дотримані всі її права вже на цьому етапі життя.

Міністерству освіти і науки України:

– усіляко сприяти поширенню викладання курсів духовно-морального спрямування у закладах освіти дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), вищої та позашкільної освіти;

– переглянути зміст, форми і методи діяльності антидискримінаційної експертизи, надавши цій важливій процедурі об’єктивний, а не гендерно заангажований характер, не допускати вилучення з підручників елементів, пов’язаних з традиційними національними, духовно-моральними, релігійними, сімейними та іншими цінностями українського народу під виглядом проведення антидискримінаційної експертизи;

– не допускати поширення у закладах освіти гендерної ідеології, запобігати проникненню в заклади освіти сумнівних і шкідливих програм, що фінансуються зарубіжними фондами та забезпечуються грантами для просування руйнівних для освіти і суспільства ідеологій;

– внести зміни до наказу Міністерства від 29.07.2019 № 1038, який наразі не враховує духовно-моральну складову, відображену у Стратегії національно-патріотичного виховання, затвердженій Указом Президента України від 18 травня 2019 р. № 286 «Про національно-патріотичне виховання»;

– передбачити викладання курсів духовно-морального спрямування за рахунок годин інваріантної складової з 1 до 11 класу;

– під час внесення змін до Порядку надання грифів навчальній літературі та навчальним програмам, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України 20 липня 2020 р. № 931 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2020 р. за № 1119/35402), передбачити можливість надання відповідних грифів навчальним програмам і навчальній літературі з предметів, що викладаються за рахунок годин варіативної складової, зокрема з курсів морального спрямування, з ініціативи авторів (авторських колективів), розробників, видавців таких навчальних програм і навчальної літератури;

– ініціювати перед Міністерством юстиції України суспільну важливість запровадження викладання курсів духовно-морального спрямування у навчальних закладах установ виконання покарань Державної кримінально-виконавчої служби України;

– ураховуючи виняткове суспільно-політичне, історичне та культурне значення Біблії в історії і розвитку українського суспільства, у формуванні української та європейської культури, її роль для забезпечення духовного і морального виховання, з метою виховання у молоді почуття поваги до духовної спадщини Українського народу та її джерел передбачити щорічне проведення у травні у закладах освіти Дня Біблії, забезпечивши проведення за участю здобувачів освіти тематичних просвітницьких, виховних і культурно-мистецьких заходів, конкурсів духовної християнської музики та співу, віршів, художніх творів на біблійну тематику тощо, широке висвітлення таких заходів у засобах масової інформації.

Департаментам (управлінням) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій:

– сприяти реалізації у закладах дошкільної освіти виховних програм на засадах духовних цінностей;

– вжити заходів для забезпечення у наступному бюджетному році фінансування викладання курсів духовно-морального спрямування у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та позашкільної освіти, зокрема шляхом розроблення і прийняття відповідних місцевих програм та створення бюджетних призначень для фінансування такого викладання і відповідних заходів;

– сприяти викладанню курсів «Основи сім’ї», «Школа подружнього життя» у 10-11 класах закладів загальної середньої освіти та у закладах професійної (професійно-технічної) освіти;

– сприяти проведенню місцевих та Всеукраїнських заходів: фестивалю «Різдвяні піснеспіви», олімпіади «Юні знавці Біблії», конкурсу «Учитель (вихователь, викладач, керівник гуртка) року предметів духовно-морального спрямування», конкурсу «Знавці Біблії», Всеукраїнського турніру юних філософів та релігієзнавців тощо;

– запобігати пропаганді гендерної ідеології у закладах освіти;

– розробити механізм взаємодії з місцевою духовною (міжконфесійною) радою, релігійними організаціями; опрацювати питання створення ради з питань співпраці з церквами та релігійними організаціями при департаменті (управлінні) освіти і науки.

Інститутам післядипломної педагогічної освіти:

– включити до навчальних програм підвищення кваліфікації усіх категорій педагогічних працівників спецкурси з духовно-морального виховання;

– забезпечувати підготовку та перепідготовку вчителів з курсів духовно-морального спрямування у рамках післядипломної педагогічної освіти.

Органам місцевого самоврядування:

– забезпечити ухвалення рішень, спрямованих на сприяння забезпеченню викладання курсів духовно-морального спрямування та популяризації сімейних цінностей у закладах освіти відповідних територіально-адміністративних одиниць;

– сприяти:
впровадженню викладання курсів духовно-морального спрямування у закладах освіти відповідних громад зокрема шляхом передбачення, починаючи з 2021/2022 навчального року, у варіативній частині навчальних планів усіх класів 1 години на тиждень на вивчення курсів духовно-морального спрямування та популяризації сімейних цінностей;
запровадженню занять з духовно-морального виховання у комунальних закладах дошкільної освіти;
забезпеченню усіх комунальних закладів загальної середньої освіти необхідними навчально-методичними комплексами з курсів духовно-морального спрямування у достатній кількості.

Управлінням (відділам) освіти ОТГ:

– забезпечити ознайомлення керівників закладів освіти та педагогічних працівників з досвідом виховання на засадах духовних цінностей і викладання курсів духовно-морального спрямування;

– сприяти впровадженню викладання курсів духовно-морального спрямування у закладах освіти, зокрема шляхом передбачення, починаючи з 2021/2022 навчального року, у варіативній частині навчальних планів усіх класів 1 години на тиждень на вивчення курсів духовно-морального спрямування та популяризації сімейних цінностей.

Керівникам закладів вищої освіти:

– передбачити у навчальних планах викладання курсів духовно-морального спрямування, реалізацію програм з підготовки до подружнього життя та популяризації сімейних цінностей;

– забезпечити спеціалізацію у вищих закладах педагогічної освіти з духовно-морального виховання.

Керівникам закладів загальної середньої освіти:

– при формуванні навчального плану, під час формування списку навчальних дисциплін, що викладаються за вибором (факультативно), надавати пріоритет курсам духовно-морального спрямування;

– забезпечити доведення до відома батьків учнів інформації щодо переліку і змістового наповнення курсів духовно-морального спрямування, схвалених Міністерством освіти і науки України, що можуть вивчатися за рахунок годин варіативної складової навчальних планів, зокрема за програмами «Основи християнської етики», «Біблійна історія та християнська етика», «Християнська етика в українській культурі», «Основи сім’ї» та інших;

– сприяти популяризації викладання курсів духовно-морального спрямування у початковій школі;

– передбачити, починаючи з 2021/2022 навчального року, у варіативній частині навчальних планів усіх класів 1 годину на тиждень на вивчення курсів духовно-морального спрямування та популяризації сімейних цінностей.

Керівникам закладів професійної (професійно-технічної) освіти:

– передбачити у навчальних планах викладання курсів духовно-морального спрямування, реалізацію програм з підготовки до подружнього життя та популяризації сімейних цінностей.

Керівникам закладів дошкільної освіти:

– зважаючи на важливість дошкільного віку для формування особистості, забезпечити реалізацію програм виховання на засадах духовних цінностей.

Педагогічним працівникам, зокрема педагогам з предметів духовно-морального спрямування:

– здійснювати якісне викладання предметів духовно-морального спрямування, використовувати інноваційні форми і методи, інформаційні технології;

– розробити онлайн-версію уроків з курсів духовно-морального спрямування;

– здійснювати інтеграцію елементів духовно-морального спрямування у викладання інших предметів, здійснювати їх викладання на засадах ціннісного підходу з метою формування ціннісних орієнтирів учнів.

Департаментам (управлінням) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій, управлінням (відділам) освіти ОТГ, керівникам закладів вищої, загально середньої та дошкільної освіти, педагогічним працівникам, зокрема педагогам з предметів духовно-морального спрямування:

– рекомендувати до залучення у виховний процес та використання в роботі у закладах дошкільної, загальної середньої та вищої освіти комплектів літератури з духовно-морального виховання, виданих ВБФ “Східноєвропейська гуманітарна місія” (www.eemukraine.org).

Авторам програмного та навчально-методичного забезпечення з предметів духовно-морального спрямування:

– розробити програмне та навчально-методичне забезпечення нового покоління з предметів духовно-морального спрямування з використанням інноваційних, інтерактивних та сучасних інформаційно-комунікаційних технологій;

– сприяти інтегруванню духовно-морального компоненту до змісту інших навчальних дисциплін (література, мова, історія, мистецтво, трудове навчання, біологія, хімія, фізика, астрономія, географія тощо).

Представникам батьківської спільноти:

– активніше звертатися до керівників закладів освіти з письмовими заявами щодо забезпечення у них реалізації програм виховання на засадах духовних цінностей, викладання курсів духовно-морального спрямування.

Громадським організаціям:

– сприяти консолідації та координації дій громадян України, спрямованих на зміцнення духовних і моральних засад нашої держави та суспільства, забезпечення духовно-морального виховання дітей і молоді, утвердження сімейних цінностей, протидію гендерній ідеології;

– передбачити проведення чергового Сімейного форуму України, під час якого приділити увагу ролі батьків у забезпеченні викладання предметів духовно-морального спрямування у закладах загальної середньої освіти та реалізації виховних програм на засадах традиційних духовних і моральних цінностей у закладах дошкільної освіти.

Представникам ЗМІ:

– висвітлювати позитивний досвід реалізації програм виховання на засадах духовних цінностей, викладання курсів духовно-морального спрямування, проведення заходів, спрямованих на популяризацію такого досвіду (конкурсів, олімпіад, турнірів, конференцій, круглих столів тощо), відгуки учнів, батьків, учителів. 


Опублікував: член Оргкомітету Всеукраїнського форуму «Освіта, базована на цінностях» (Другого всеукраїнського з’їзду педагогів із духовно-морального виховання), учасник авторського колективу із розробки Резолюції Всеукраїнського форуму «Освіта, базована на цінностях» (Другого всеукраїнського з’їзду педагогів із духовно-морального виховання), керівник інформаційного департаменту правління Громадської організації «Рух за життя та гідність людини», фундатор і координатор духовно-просвітницьких платформ «Захист християнських цінностей – основи життя та сім’ї в Україні», «Християни про справедливу війну», 
о Немає коментарів:
Підписатися на: Дописи (Atom)

Школа синергії освіти і духовності: конференція збирає науковців і практиків

Школа синергії освіти і духовності: конференція збирає науковців і практиків https://christianpedagogyukraineabroad.blogspot.com/2024/10/150...