Вітаємо з великим святом - УСПІННЯМ БОЖОЇ МАТЕРІ
Мирного неба, міцного здоровя, натхнення і радості, небесного захисту, материнскої опіки Божої Матері!!!! - пише Василь Жуковський (на фото).
В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа!
Дорогі у Христі браття і сестри!
Кожне Богородичне свято — це велика радість для нас з вами, православних християн; радість перш за все від того, що світ і кожний з нас має святу Особу, захисницю і молитвеницю перед Богом за кожного з нас; радість від того, що через Божу Матір наша рідна земля, така близька і грішна, відгукнулася на поклик небес, і небо зійшло на землю; радість від того, що вустами Божої Матері людство відповіло Богу послухом, вірою і відданістю, і Господь став Людиною.
Пресвята Богородиця була земною людиною і незважаючи на своє велике покликання стати земною матір’ю Спасителя людства Ісуса Христа, не уникла людської долі.
З радістю і торжеством, а разом з тим, зі здивуванням, сьогодні, 28 серпня Свята Православна Церква відзначає свято УСПІННЯ БОЖОЇ МАТЕРІ.
Особливості і сутність Успіння Пресвятої Богородиці
Це свято належить до 12-ти найбільших свят Православної Церкви.
За значенням і величчю це свято ще називається МАЛОЮ ПАСХОЮ.
Успіння, іншими словами смерть, кончина, здавалося б –сумний день, коли потрібно оплакувати небіжчицю. А Свята Православна Церква закликає нас радіти і урочисто святкувати Успіння Божої матері.
Опис історії свята
Земне життя Богородиці після Зішестя Святого Духа і Її смерть описані в апокрифах.
У святому Євангелії читаємо, що Господь Ісус Христос, перебуваючи на хресті, доручив своєму земному другові і великому богослову Іоанну піклуватися про Свою Пречисту Матір.
Іван Богослов з надзвичайною старанністю піклувався про Пречисту діву Марію упродовж усього її Життя. А прожила Вона, як відомо, 72 роки.
Після вознесіння Господа Ісуса Христа Пресвята Богородиця постійно перебувала в подвигу поста і молитви, а також прагнула бачити свого Сина, який перебував у славі на небесах праворуч Бога Отця.
Батьки Пресвятої Богородиці були прості люди, хоча і великі праведники, Іаким і Анна. Пресвята Богородиця, як кожна людина мала померти.
Пресвята Богородиця могла уникнути звичайної для людей смерті і виблагати у Свого Сина Ісуса Христа іншу долю.
Але, як відомо, Пресвята Богородиця була найсмиреннішою дівою в історії людського роду. І через це своє смирення Пресвята Богородиця не наважилася просити Свого Сина, щоб уникнути участі інших людей.
За своїм смиренням Вона не могла перевершити Свого Сина, який перетерпів смерть на хресті.
Лише після Успіння Божої Матері Іоан Богослов пішов проповідувати в Малу Азію і інші місцях, які призначив йому промисел Божий.
Події, пов'язані з Успінням Пресвятої Владичиці нашої Богородиці, Її переходом із земного життя в життя вічне, збережені переважно в церковному Переданні. Вони описані в низці книг, присвячених цій славній події. Однією з таких книг є «Сказання про земне життя Пресвятої Богородиці».
Ці відомості про Успіння Божої Матері важливі з тієї причини, що Євангеліє дуже мало і скупо розповідає про Діву Марію, оскільки Вона у Своєму земному житті виділялася найбільшим смиренням і не дозволяла Апостолам багато писати і повідомляти про Неї.
Але після Її Успіння Господь Ісус Христос прославив Свою Пресвяту Матір належним чином, і Свята Церква, звичайно ж, прославляє Її, відповідно до Її значення, Її слави і Її справжньої величі.
Свої останні дні Пресвята Богородиця провела в Єрусалимі.
Успіння Пресвятої Богородиці пов’язано з багатьма чудесами.
Чудо 1. Віщування про Успіння Богородиці Архангела Гавриїла.
За три дні до смерті, під час молитви на Єлеонській горі, перед Дівою Марією з'явився Архангел Гавриїл із пальмовою гілкою в руках і провістив Її швидкий відхід із цього світу.
Повернувшись з Оливної гори, Матір Божа почала готуватися до Свого відходу в інший світ. Перш за все, про зустріч з Архангелом Гавриїлом Вона розповіла Апостолу Іоанну і показала йому гілку, принесену Архангелом Гаврилом, який заповідав нести цю гілку при похованні перед труною Божої Матері.
Повідомивши всіх домашніх про Свою майбутню смерть, Пресвята Богородиця звеліла прикрасити Свій дім і ложе, кадити, запалити свічки і приготувати все необхідне для поховання.
Святий Апостол Іоанн негайно послав до святого Якова, брата Господнього, першого Єрусалимського єпископа і до всіх родичів і близьких повідомлення про наближення кончини Богоматері, з позначенням і самого дня смерті.
Святий Яків повідомив усіх вірних не лише в Єрусалимі, але і в навколишніх містах і селищах. Всі родичі Богоматері і безліч християн з усіх боків прибули в будинок Іоанна.
Пресвята Владичиця відкрила почуте Нею від Архангела Гавриїла і на підтвердження слів Своїх, показала райську гілку, яка сяяла небесним світлом. Усі, хто прийшов до неї, гірко плакали і своїми криками і риданнями переповнювали будинок, благаючи Владичицю, як Матір усіх, не залишати їх самих.
Пресвята Діва застерігала людей не плакати, а скоріше радіти про Її кінець, кажучи, що, поставши перед престолом Божим і розмовляючи з Своїм Сином, Вона буде благати Його за всіх людей, що живуть на землі, і не тільки не залишить їх сиротами, але й буде відвідувати і охороняти їх і весь світ.
Пресвята Богородиця оголосила Свою волю, щоб Її тіло було поховано в Гефсиманській печері, де спочивали Її святі батьки і праведний обручник Йосип.
Чудо 2. З’явлення на Успіння Богородиці апостолів, які проповідували в різних країнах світу.
Коли Матір Божа виявляла Свої бажання і втішала присутніх, всі почули шум і побачили хмари, які оточили будинок. Це були хмари, на яких, за велінням Божим, Апостоли, захоплені Ангелами з різних країн, де вони проповідували Євангеліє, були принесені в Єрусалим, до дому Богоматері, для віддання Їй шани при похованні.
Ніхто з апостолів не знав і не думав заздалегідь про те, що станеться. І тільки, несподівано побачивши себе зібраними біля ложа покійної Божої Матері, всі зрозуміли, що сила Божа зібрала їх воєдино для свідоцтва про смерть Пресвятої Владичиці Богородиці і подальшого Славного Її Воскресіння.
Для чого Господь всупереч навіть розумінню святих Апостолів сотворив це чудо? Тільки для того, щоб показати значення, велич і славу своєї Матері!
Господь Ісус Христос дарував Богородиці велику благодать за те, що Пресвята Діва Марія дала Йому життя в тілі, і цим стала Засновницею викуплення людей від гріха.
Але ось настав день, в який призначено Божій Матері відійти в інший світ.
Безліч свічок палало в оселі; і святі апостоли, славлячи в піснях Бога, благоліпно оточували прикрашене ложе, на якому лежала Богоматір і молилася в очікуванні Своєї кончини і пришестя жаданого Сина і Господа Свого.
Чудо 3. Присутність на Успінні Господа Ісуса Христа.
Під час Успіння Пресвятої Богородиці раптом присутніх осяяло несподіване світло Божественної слави, перед яким померкли палаючі свічки.
Жахнулися ті, що це бачили: поверх оселі в променях Небесного світла, зійшов Сам Цар слави Ісус Христос, оточений тисячами Ангелів, Архангелів і інших безтілесних сил.
І наблизився до Пречистої Своєї Матері. Побачивши Свого Сина, Вона з радісним захопленням вимовила слова Своєї богонатхненної пісні: «Величає душа моя Господа і возрадувався мій дух у Бозі, Спасі Моєму, бо зглянувся на смирення раби Своєї!»
І, піднявшись з ложа, вклонилася Йому. Він же, дивлячись на Неї очима, сповненими Божественної любові, сказав Їй: «Прийди, прийди, кохана Моя: Прийди, найдорожчий Мій перл, і ввійди в обителі вічного життя». «Благословенне славне ім'я Твоє, Господи, Боже Мій! - відповіла, поклонившись Йому, Пресвята Діва ».
Богородиця лягла на ложе і, дивлячись на Пресвітлу Особу Господа, найдорожчого Свого Сина, без жодного тілесного страждання і ніби солодко засинаючи, віддала в Його руки Свою пресвяту душу.
І оскільки Прісно Діва носила на Своїх руках Божого Сина під час Його земного дитинства, то, в нагороду за це, Син Божий носить Її душу на руках Своїх, на початку Її небесного життя.
З ніжною любов'ю Матері всього християнського світу, Пресвята Діва з небесної висоти дивилася на тих віруючих, що залишилися на землі.
Апостоли, що були достойні споглядати це славне сходження на небо Божої Матері, в трепеті стежили за ним очима, як колись за вознесінням з Оливної гори Господа Ісуса Христа.
Прийшовши до тями від захоплення, вони оточили ложе, і з побожним розчуленням дивилися на пречисте тіло Богородиці.
Бог допустив Божій Матері пережити смерть, щоб Вона, виконавши борг покарання, властивого всім людям, довела, що Вона людина. І тому народжений від Неї Син Божий є не тільки Досконалий Бог, але і Досконала Людина. Дуже важливо було показати це всьому людству, інакше Богородицю могли б «зробити» Богом і зробити висновок: «У тому, що Бог народив Бога немає нічого дивного». Безліч єресей могло б вирости з цієї помилкової думки.
«Крім Апостолів і 70-ти учнів, на Успінні Пресвятої Богородиці були і інші три мужі: Діонісій, Іерофей і Тимофій.
Небесна Цариця освятила повітря - ті місця, які ми проходимо вже як повітряні митарства, Вона освятила цей простір Своїм сходженням через нього.
Якщо Ілля був піднесений на небо на вогненній колісниці, то Матір Божа - душа Її - була вознесена на небо на руках Самого Сина, що незрівнянно славніше!
Святі мужі посилаються на закон, який велить шанувати батька і матір і запитують: невже Той, Що дав цей закон, Сам його не дотримає в усьому досконало? Звичайно ж, Господь Ісус Христос виконав цю заповідь по відношенню до своєї Матері і свого Небесному Отця в усій її досконалості і повноті.
Святі Петро, Павло і Яків, з іншими Апостолами, понесли на плечах своїх ложе, на якому лежало пречисте тіло; святий Іоанн йшов попереду з райською світоносною гілкою; інші ж святі і безліч вірних супроводжували ложе зі свічками і кадилами, співаючи священні пісні.
В такому порядку цей величний хід рушив від Сіону, прямуючи через Єрусалим до Гефсиманії.
Чудо 4. З’явлення світлого хмарного кола, яке супроводжувало поховальну процесію. При першому русі поховальної процесії над пречистим тілом Божої Матері і всіма, що Її проводжали раптово з'явилося велике і світле хмарне коло, на зразок вінця, і до лику Апостолів приєднався лик Ангельський: радісний і пресолодкий спів небесних сил, які прославляли Божу Матір. Цей спів чувся присутнім і відповідно повторювалося земними голосами.
Це коло з небесними співаками і сяйвом неслося повітрям і супроводжувало хід до самого місця поховання.
Чудо 5. Зцілення юдейського священика Афонія.
До походу наблизився юдейський священик Афоній, маючи намір повергнути тіло Богоматері на землю, але тільки-но він доторкнувся до ложа, Ангел невидимим мечем відсік йому кисті рук, і вони повисли біля труни. Після молитов апостолів Богородиця зцілила Афонія.
Коли поховальний хід досягнув Гефсиманії, там з новим плачем і стогонами почалося останнє цілування пречистого тіла; лише під вечір святі Апостоли могли покласти його в труну і закрити вхід до печери великим каменем.
Апостоли не відходили три дні від місця поховання, здійснюючи безперестанні молитви і псалмоспіви, і весь цей час як і раніше чувся в повітрі ангельський спів, ублажаючи Пренепорочну Діву!
Чудо 6. Воскресіння Пресвятої Богородиці – першої з людей у Новому заповіті.
Господь Ісус Христос не міг допустити, щоб Пречиста Богородиця залишилася в тлінні.
І якщо старозавітні Ілля та Енох (з допотопного світу) були взяті живими на небо, то наскільки Матір Божа є славнішою навіть за цих великих і славних пророків!
Господь першою з усіх людей після Себе воскресив Пресвяту Богородицю.
Свята Церква сповідує як незаперечний факт своєї віри, що Божа Матір взята з Її святим тілом на Небо і, природно, відроджена вже кінцевим, славним, вічним, воскресінням, на яке ми всі тільки ще очікуємо.
Чудо 7. Апостол Фома та інші Апостоли стали свідками відсутності тіла Пресвятої Богородиці у поховаьній печері.
Апостолові Фомі, який своїм сумнівом сприяв більшому свідченню про славну істину воскресіння Христового, судилося стати відкриттям воскресіння і Пресвятої Богородиці. За премудрим промислом Божим, Фома не був при Успінні і похованні Божої Матері.
Прийшовши на третій день в Гефсиманію, цей допитливий учень Христа, з криком і відчаєм упав перед гробовою печерою і голосно висловлював свій жаль про те, що не заслужив останнього благословення Божої Матері і прощання з Нею.
Апостоли з сердечної жалості до нього зважилися, відкрити печеру і доставити Фомі розраду - поклонитися святим останкам Приснодіви.
Але яке ж було їхнє здивування, коли вони побачили, що там уже не було пречистого тіла Богородиці, а лежали тільки одні Її похоронні пелени, від яких розливалося дивні пахощі!
Поцілувавши з благоговінням святу плащаницю, яка залишилася у гробі, вони молили Господа відкрити їм Його волю щодо пречистого тіла Богородиці. І ось, в той день ввечері, коли апостоли і ті, що з ними зібралися для підкріплення себе їжею, сама Цариця небесна допомогла зрозуміти їх подив.
Раптом почувся ангельський спів; і коли вони підняли очі догори, то побачили Пречисту Діву, що стояла в повітрі, оточена небесними силами і сяючи невимовною славою. Вона сказала їм: «Радійте! Я є з вами у всі дні »! Це явище так обрадувало Апостолів і всіх тих, що з ними, що всі вони вигукнули: «Пресвятая Богородице, допомагай нам!»
Після цього не залишалося жодного сумніву, що труна Пресвятої Діви став «ліствицею до небес» і що саме тіло Її - як висловлюється Свята Церква - «підняв на небеса Ісус Христос, Її Син і Спас душ наших.
Всі впевнилися, що Матір Божа в третій день відроджена Господом і вознесена з пречистим тілом на славу небесну. Взявши залишену в гробі святу плащаницю, для посвідчення відсутніх і розради скорботних, святі апостоли повернулися з радісною звісткою до Єрусалиму, після чого вони знову розійшлися по різних країнах світу для проповіді Євангелія.
Таким чином, ми бачимо, що воскресіння Пречистого тіла Матері Божої було подібно Воскресінню Господа Ісуса Христа.
Як померле тіло Господа поклали в печеру, вхід до якої завалили каменем, так і Пречисте тіло Матері Його поклали в печеру, тільки в іншу, і завалили вхід в неї великим каменем.
За велінням іудейських первосвящеників, з дозволу Пилата, біля входу у Гроб Господній протягом трьох днів стояла охорона.
Це послужило свідченням, що не було крадіжки або будь-якої підробки, але Христос дійсно Воскрес.
Після поховання ж Пресвятої Богородиці самі Апостоли та інші християни три дні і три ночі знаходилися біля печери, заваленої каменем. Природно нікому і в голову не могло прийти, що можна що-небудь викрадати або ховати в тому святому місці.
І коли заради Фоми відкрили печеру (від входу в Гріб Господній Ангел відвалив камінь, а тут - Апостоли, які є вище Ангелів, відвалили камінь своїми руками), щоб вшанувати останки - виявилося, що їх в печері немає.
Апостоли не відразу визнали вони факт воскресіння, а старанно молилися Богу про напоумлення, просячи Його відкрити їм, що ж сталося з тілом Богородиці.
Чудо було явним - тіло зникло. Але, навіть розуміючи і маючи на увазі, що Господь воскресив Свою Матір, вони потребували одкровення Божого, щоб підтвердити своє внутрішнє переконання.
І ми бачимо як воно було доведено явленням Самої Матері Божої в Її Славі.
І Церква, і Святі Отці Церкви з тих часів сповідують Її славне воскресіння.
У зв'язку з короткочасністю перебування тіла Богоматері в труні і переселення Її душою й тілом на небо свято отримало назву Успіння Пресвятої Богородиці.
Зображення свята Успіння на іконах
На іконах Успіння Пресвятої Богородиці зображується ложе, на якому лежить Пресвята Богородиця, Апостоли, перенесені на хмарах до дому Богородиці. і Господь Ісус Христос з ангелами.
Тропар свята
Тропар (грец. τροπάριον, τροπάριο; грец. τροπος — наспів) — богослужбова пісня, що оспівує зміст церковного свята, звучить так:
Тропар, глас 1
У різдві дівство зберегла Ти, в успінні ж світу не залишила Ти, Богородице, перейшла Ти до життя, бо Ти Мати Життя, і молитвами Твоїми визволяєш від смерті душі наші.
Значення Успіння Пресвятої Богородиці для кожного з нас
Значення 1. Життя Матері Божої – Діви Марії – приклад великої віри в Бога, готовності виконати Його волю, приклад жертовності Ісусу Христу, приклад душевної і тілесної чистоти; приклад терпіння; приклад молитовного служіння; приклад смирення перед Богом і Його волею; приклад віддання всієї себе Богові; приклад материнської мудрості і турботи; приклад любові до людей і служіння людям.
Значення 2. Пресвята Богородиця перша з людей у Новому заповіті воскресла і яскраво нам усім показала, що небуття немає, після смерті наступає воскресіння. І ми всі воскреснемо у відповідний час.
Значення 3. Пресвята Богородиця – це наша найперша небесна захисниця, молитовниця перед Господом Ісусом Христом за наші гріхи. Вона обіцяла апостолам, а через них і нам, перебувати з нами до кінця віку.
На честь цієї обіцянки святі апостоли після Успіння Пречистої Божої Матері, під час переломлення хліба, залишали за столом місце для Неї, Благословенної, з твердою вірою в Її невидиму присутність.
Віримо і ми, що Богородиця з нами, а через Неї з нами і Її Син — Господь наш Ісус Христос, Який слухає Її молитви і наші прохання, благословляє, карає, врачує і прощає.
У зв'язку з подією Успіння Пресвятої Богородиці важливо відзначити, що сьогодні з'явилося безліч різних єресей і навіть зневаги до Матері Божої, які применшують Її допомогу християнам, принижують Її справжнє значення і славу в Христовій Церкві і перед Богом.
Знаходяться люди, які активно за допомогою Інтернету і різних видань поширюють єресі, переконуючи людей, що нібито всі біди в Церкві Христовій почалися з того, що люди стали шанувати Матір Божу як рівну Богові, Царицю Неба і землі, як Божу Матір.
У відповідь на всі ці брехливі і хульні твердження ми наводимо історичний факт з життя Церкви і земного життя Пресвятої Богородиці, подібного якому ніколи - ні до цієї події, ні після неї - за всю історію людства не було.
Ми не можемо навести жодного прикладу подібного чуда, що відбулося при успіння якоїсь людини.
Ніколи не траплялося, щоб Божою силою всі Апостоли були ангелами принесені на хмарах і зібрані в одному місці.
Це сталося саме в день славного поховання Пресвятої Богородиці.
Сьогодні і завжди ми звертаємося з молитвами до Пресвятої Богородиці: «Мати Божа! Молитвами Твоїми позбав нас від усякого зла і врятуй від смерті душі наші».
У час лютої російської агресії проти нашого народу нам потрібні небесний захист, опора і підтримка. Їх ми знаходимо у покровительстві Діви Марії.
Ми молимося до Неї:
Царице моя Преблагая, Надіє моя Богородице! Заступнице сиріт і подорожніх Пристановище! Скорботних Радосте, ображених Покровительнице. Бачачи мою біду, бачачи мою скорботу, поможи мені як немічному, покермуй мною як подорожнім. Образу мою знаючи, розріши її, як бажаєш. Бо не маю іншої помочі, окрім Тебе, ані іншої заступниці, ані благої утішительниці, лише Тебе, о, Богомати, що збереже й покриє мене по віки віків. Амінь.
Пресвятая Богородице, спаси нас. Пресвятая Богородице, просвіти нас світлом Сина Твого. Алилуя, Алилуя, Алилуя.
Під Твою милість припадаємо, Богородице Діво. Молитов наших в час журби не відкинь, але з бід визволяй нас, єдина Чиста і Благословенна. Пресвятая Богородице, спаси нас!
О Пресвята Владичице Богородице! Ти вища за всіх ангелів і архангелів і за все творіння чесніша. Ти помічниця покривджених, зневірених надія, убогих заступниця, засмучених утіха, зголоднілих кормителька, нагих одіяння, недужих зцілення, грішних спасіння, всіх християн поміч і захист.
О всемилостива Владичице, Діво Богородице, милістю Твоєю спаси й помилуй і ризою Твоєю чесною захисти всіх християн православних. І ублагай, пречиста Владичице, Христа Бога нашого, щоб зміцнив Він нас силою Своєю з неба на невидимих і видимих ворогів наших.
О всемилостива Владичице Богородице! Піднеси нас із безодні гріховної і визволи від голоду, мору, землетрусу й повені, вогню й меча, від нападу ворожого та міжусобиці, від наглої смерти, від повітря згубного, від пошести смертоносної та від усякого лиха.
Подай, пречиста Владичице, мир і здоров’я рабам Твоїм і всім православним християнам, і просвіти їм на спасіння розум та очі сердечні, і сподоби нас, грішних рабів Твоїх, Царства Сина Твого, Христа Бога нашого.
Бо влада Його благословенна й препрославлена, з Безпочатковим Його Отцем і Пресвятим, і Благим, і Животворчим Його Духом нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Свято Успіння Пресвятої Богородиці завершує православний річний цикл.
21 вересня святом Різдва Пресвятої Богородиці розпочинається православний рік. АМІНЬ.
