Про деякі питання національно-патріотичного виховання в закладах освіти України та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства освіти і науки України від 16. 06. 2015 № 641

 

Міністерство освіти і науки України

Наказ Міністерства освіти і науки України

м. Київ від 06 червня 2022 р.

№ 527

Про деякі питання національно-патріотичного виховання в закладах освіти України та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства освіти і науки України від 16. 06. 2015 № 641

https://christianpedagogyukraineabroad.blogspot.com/2022/06/06-527.html

Відповідно до підпунктів 18, 20 пункту 4 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 630 (із змінами), та з метою посилення національно-патріотичного виховання дітей та молоді в закладах освіти відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2020 року № 932 «Про затвердження плану дій щодо реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання на 2020-2025 роки»

 

НАКАЗУЮ:

 

1. Затвердити Заходи щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання в системі освіти України до 2025 року, що додаються.

2. Департаментам (управлінням) освіти і науки обласних, Київської міської державних (військово-цивільних) адміністрацій, іншим відповідальним виконавцям Заходів, спрямованих на посилення національно-патріотичного виховання дітей та молоді в закладах освіти, забезпечити виконання затверджених цим наказом Заходів.

3. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства освіти і науки України від 16. 06. 2015 № 641 «Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних, рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах».

4. Департаменту забезпечення документообігу, контролю та інформаційних технологій (Єрко 1. ) зробити в установленому порядку відмітку у справах архіву.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Рогову В.

 

Міністр Сергій ШКАРЛЕТ

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки України від 06. 06. 2022 № 527

 

Концепція

Національно-патріотичного виховання в системі освіти України

 

У період війни, яку російська федерація розв’язала і веде проти України, виникає нагальна необхідність переосмислення зробленого і здійснення системних заходів, спрямованих па посилення національно-патріотичного виховання дітей та молоді - формування нового українця, що діє на основі національних та європейських цінностей.

Сьогодні Українська держава та її громадяни стають безпосередніми учасниками процесів, які мають надзвичайно велике значення для подальшого визначення, першою чергою, своєї долі, долі своїх сусідів, подальшого світового порядку. В сучасних важких і болісних ситуаціях викликів та загроз, і водночас, великих перспектив розвитку, кардинальних змін у політиці, економіці, соціальній сфері пріоритетним завданням суспільного поступу, поряд із убезпеченням своєї суверенності й територіальної цілісності, пошуками шляхів для інтегрування в європейське та євроатлантичне співтовариство, є визначення нової стратегії виховання як багатокомпонентної та багатовекторної системи, яка великою мірою формує майбутній розвиток Української держави.

Серед виховних напрямів сьогодні найбільш актуальними виступають громадянсько-патріотичне, Духовно-моральне, військово-патріотичне та екологічне виховання як основні складові національно-патріотичного виховання, як стрижневі, основоположні, що відповідають як нагальним вимогам і викликам сучасності, так і закладають підвалини для формування свідомості нинішніх і прийдешніх поколінь, які розглядатимуть розвиток держави як запоруку власного особистісного розвитку, що спирається на ідеї патріотизму, поваги до культурних цінностей Українського народу, його історико-культурного надбання і традицій, гуманізму, соціального добробуту, демократії, свободи, толерантності, виваженості, відповідальності за природу як за національне багатство, здорового способу життя, готовності до змін та до виконання обов'язку із захисту незалежності та територіальної цілісності України.

Інтеграційні процеси, що відбуваються в Україні, європоцентричність, пробудження громадянської і громадської ініціативи, виникнення різних громадських рухів, розповсюдження волонтерської діяльності, які накладаються на технологічну і комунікативну глобалізацію, міграційні зміни всередині суспільства, ідентифікаційні і реідентифікаційні процеси в особистісному розвитку кожного українця, відбуваються на тлі сплеску інтересу і прояву патріотичних почуттів і нових ставлень до історії, культури, релігії, традицій і звичаїв українського народу.

Тому нині, як ніколи, потрібні нові підходи і нові шляхи до виховання патріотизму як почуття і як базової якості особистості. При цьому потрібно враховувати, що Україна має древню і величну культуру та історію, досвід державницького життя, які виступають потужним джерелом і міцним підґрунтям виховання дітей і молоді. Вони уже ввійшли до освітнього і загальновиховного простору, але нинішні суспільні процеси вимагають їх переосмислення, яке відкриває нові можливості для освітньої сфери.

Формування ціннісних орієнтирів і громадянської самосвідомості у дітей та молоді повинно здійснюватися на прикладах героїчної боротьби Українського народу за самовизначення і творення власної держави, ідеалів свободи, соборності та державності, зокрема, від княжої доби, українських козаків, Українських Січових Стрільців, армій Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, учасників антибільшовицьких селянських повстань, загонів Карпатської Січі, Української повстанської армії, українців-повстанців у сталінських концтаборах, учасників дисидентського руху. Також національно-патріотичне виховання має здійснюватися на прикладах мужності та героїзму учасників революційних подій в Україні у 2004, 2013- 2014 років, Героїв Небесної Сотні, учасників антитерористичної операції та операції об'єднаних сил у Донецькій та Луганській областях, спротиву окупації та анексії Автономної Республіки Крим російською федерацією, війни російської федерації проти України.

Важливим завданням є розгляд порівняльно-історичних відомостей про переривання державності в інших європейських країнах, які сьогодні представлені потужними європейськими націями. Спеціального розгляду потребують історичні обставини, що призводять до переривання державницької традиції. На особливу увагу заслуговує формування української політичної культури в часи Речі Посполитої та Австро-Угорщини, нове осмислення ролі Кримського Ханату як держави кримськотатарського народу, включно з тривалим воєнним протистоянням і плідною військовою та культурною співпрацею.

Разом із тим, національно-патріотичне виховання не повинно формувати ідеї культурного імперіалізму, тобто способу споглядання світу лише очима власної культури. Ця Концепція виходить з ідеї об'єднання різних народів, національних, етнічних та релігійних груп, які проживають на території України, довкола ідеї української державності, українського громадянства, що виступають загальними надбаннями, забезпечують їхній всебічний соціальний та культурний розвиток. Українська держава заперечує будь-які форми дискримінації, підтримуючи всі мови і культури, забезпечує формування у здобувачів освіти прагнення до взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами.

На жаль, до сьогодні українська освіта не мала переконливої і позитивної україноцентричної традиції, досвіду щодо виховання патріотизму в дітей та молоді, у попередні часи боялися взагалі терміну “національний”, а “патріотичне виховання" сприймали винятково в етнонародному або неорадянському вимірі.

На сучасному етапі розвитку України, коли існує пряма загроза денаціоналізації, втрати державної незалежності та потрапляння у сферу впливу іншої держави, виникає нагальна необхідність переосмислення зробленого і здійснення системних заходів, спрямованих на посилення національно-патріотичного виховання дітей та молоді - формування нового українця, що діє на основі національних та європейських цінностей:

- повага до національних символів (Герба, Прапора, Гімну України);

- активна участь у громадсько-політичному житті країни;

- верховенство права, повага до прав людини;

- готовності до природоохоронної діяльності;

- толерантне ставлення до цінностей і переконань представників іншої культури, а також до регіональних та національно-мовних особливостей;

- готовність захищати суверенітет і територіальну цілісність України.

Процес патріотичного виховання дітей і молоді повинен мати випереджувальний характер, відповідати віковим і сенситивним періодам розвитку дитини та особистісним характеристикам, ґрунтуватися на духовно-моральних засадах.

Відтак, враховуючи всі обставини, виникає потреба в актуалізації концепції, яка б визначала нову стратегію цілеспрямованого і ефективного процесу виховання суб’єкта громадянського суспільства, громадянина-патріота України.

1. Мета та завдання національно-патріотичного виховання системі освіти України

Національно-патріотичне виховання дітей та молоді - це комплексна, системна і цілеспрямована діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування, закладів освіти, сім’ї, громадських об'єднань та благодійних організацій, релігійних організацій та інших інститутів щодо формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про благо свого народу, готовності до виконання громадянського і конституційного обов’язку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, сприяння становленню її як правової, демократичної, соціальної держави. Найважливішим пріоритетом національно-патріотичного виховання є формування ціннісного ставлення особистості до українського народу, Батьківщини, держави, нації.

Метою національно-патріотичного виховання є становлення самодостатнього громадянина-патріота України, гуманіста і демократа, готового до виконання громадянських і конституційних обов’язків, до успадкування духовних і культурних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин, формування активної громадянської позиції, утвердження національної ідентичності громадян на основі духовно-моральних цінностей Українського народу, національної самобутності.

Національно-патріотичне виховання має сприяти єднанню українського народу, зміцненню соціально-економічних, духовних, культурних основ розвитку українського суспільства і держави.

Складовою частиною патріотичного виховання, яка в часи воєнної загрози набуває пріоритетного значення, є військово-патріотичне виховання, зорієнтоване на формування у зростаючої особистості готовності до захисту України, розвиток бажання здобувати військові професії, проходити службу у Збройних Силах України як особливому виді державної служби. Його зміст визначається національними інтересами України і покликаний забезпечити активну участь громадян у збереженні її безпеки від зовнішньої загрози. Робота з військово-патріотичного виховання має проводитися комплексно, спільними зусиллями органів державної влади та місцевого самоврядування, а також закладів освіти, сім'ї, громадських об’єднань та благодійних організацій. Збройних Сил України, інших силових структур.

Системна організація військово-патріотичного виховання має бути спрямована на підготовку до оволодіння початковою військовою підготовкою, військовими професіями, формування психологічної та фізичної, морально-духовної готовності до служби в Збройних Силах, задоволення потреби підростаючого покоління у постійному вдосконаленні своєї підготовки до захисту України.

Мета національно-патріотичного виховання реалізується через систему таких виховних завдань:

- утвердження в свідомості і почуттях особистості патріотичних цінностей, переконань і поваги до культурного та історичного минулого України;

- виховання поваги до Конституції України, законів України, державної символіки;

- підвищення престижу військової служби, а звідси - культивування ставлення до військовослужбовця як до захисника України, героя;

- усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю;

- сприяння набуттю патріотичного досвіду на основі готовності до участі в процесах державотворення, уміння визначати форми та способи своєї участі в життєдіяльності громадянського суспільства, спілкуватися з соціальними інститутами, органами влади, спроможності дотримуватись законів та захищати права людини, готовності і взяти на себе відповідальність, здатності розв’язувати конфлікти відповідно до демократичних принципів;

- виховання екологічної культури особистості, усвідомлення себе частиною природи, почуття відповідальності за неї як за національне багатство, основи життя на землі;

- формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій;

- утвердження гуманістичної моральності як базової основи громадянського суспільства;

- культивування кращих рис української ментальності - працелюбності, свободи, справедливості, доброти, чесності, відповідального ставлення до природи;

- формування мовленнєвої культури;

- спонукання зростаючої особистості до активної протидії українофобству, аморальності, сепаратизму, шовінізму, фашизму;

- розвиток духовності і моральності у суспільстві, утвердження традиційних сімейних цінностей.

2. Принципи національно-патріотичного виховання

Національно-патріотичне виховання спирається на загальнопедагогічні принципи виховання, такі як дитиноцентризм, природовідповідність, культуровідповідність, гуманізм, врахування вікових та індивідуальних особливостей. Водночас національно-патріотичне виховання має власні принципи, що відображають його специфіку. Серед них:

- принцип національної спрямованості, що передбачає формування національної самосвідомості, виховання любові до рідної землі, природи, українського народу, шанобливого ставлення до його культури, історії, традицій; поваги до культури всіх народів, які населяють Україну; здатності зберігати свою національну ідентичність, пишатися приналежністю до українського народу, брати участь у розбудові та захисті своєї держави;

принцип самоактивності й саморегуляції забезпечує розвиток у вихованця суб’єктних характеристик; формує здатність до критичності й самокритичності, до прийняття самостійних рішень; виробляє громадянську позицію особистості, почуття відповідальності за її реалізацію в діях та вчинках;

- принцип полікультурності передбачає інтегрованість української культури в європейський та світовий простір, створення для цього необхідних передумов: формування відкритості, толерантного ставлення до відмінних ідей, цінностей, культури, мистецтва, вірувань; здатності диференціювати спільне і відмінне в різних культурах, спроможності сприймати українську культуру як невід'ємну складову культури загальнолюдської;

- принцип культуровідповідності задля формування базової культури особистості на основі набутого морально-етичного досвіду людства:

- принцип соціальної відповідності обумовлює потребу узгодження змісту і методів національно-патріотичного виховання з реальною соціальною ситуацією, в якій організовується виховний процес, і має на меті виховання в дітей і молоді готовності до захисту України та ефективного розв’язання життєвих проблем на основі сформованих цінностей;

- принцип історичної і соціальної пам'яті спрямований на збереження духовно- моральної і культурно-історичної спадщини українців та відтворює її у реконструйованих і осучаснених формах і методах діяльності;

- принцип міжпоколінної наступності, який зберігає для нащадків зразки української культури, етнокультури народів, що живуть в Україні.

3. Шляхи реалізації національно-патріотичного  виховання в системі освіти України

3. 1. Удосконалення нормативно-правової бази патріотичного виховання:

- підготовка нормативно-правових документів з питань національно-патріотичного виховання в системі освіти України, удосконалення законодавства;

- розроблення державних і громадських заходів з інформаційної безпеки, спрямованих на запобігання негативним наслідкам впливу інформаційної війни, та розвиток критичного мислення;

- розроблення порядку державного фінансування заходів, спрямованих на національно-патріотичне виховання;

- підготовка комплексних програм громадянсько-патріотичного, вїйськово-патріотичного, духовно-моральної о виховання та нормативно-методичного забезпечення їх реалізації з метою виховання здорового підростаючого покоління, готового захищати національні інтереси та територіальну цілісність України;

- вироблення науково-теоретичних і методичних засад патріотичного виховати молоді, включення проблематики патріотичного виховання молоді до дослідницьких програм та планів наукових установ і закладів освіти (через історію можна показати, як державність поновлювали інші народи; через зарубіжну літературу показати, як ці народи утверджували свою ідентичність; через дисципліни природничо-наукового циклу розкрити здобутки українців у науці і техніці, якими слід пишатися тощо). Тільки цілісна і системна картина гарантуватиме досягнення мети Концепції.

3. 2. Діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування у сфері національно-патріотичного виховання :

- збереження мережі закладів позашкільної освіти на всіх рівнях (державному, обласному, територіальних громад), недопущення їх реорганізації та ліквідації;

- міжнародна співпраця з питань удосконалення процесу національно-патріотичної о виховання, обмін досвідом з відповідними інституціями інших держав;

- проведення заходів, спрямованих на реалізацію патріотичного виховання в закладах системи освіти, культури, спорту;

- підтримка та сприяння волонтерським проектам, іншої громадської діяльності та самоорганізації українських громадян, спрямованої на заохочення молоді до благодійних соціальних, інтелектуальних та творчих ініціатив і проектів на благо України;

- створення умов для популяризації кращих здобутків національної культурної і духовної спадщини, героїчного минулого і сучасного українського народу, підтримки професійної н самодіяльної творчості;

- активне залучення до патріотичного виховання дітей та молоді учасників бойових дій на Сході України, членів сімей Героїв Небесної Сотні, учасників антитерористичної операції, операції об’єднаних сил, учасників війни Російської Федерації проти України та їхніх сімей, військових капеланів, діячів сучасної культури, мистецтва, науки, спорту, які виявляють активну громадянську і патріотичну позицію;

- залучення молоді до участі і у збереженні і підтримці єдності українського суспільства, у громадському русі задля громадянського миру і злагоди;

- сприяння спортивній і фізичній підготовці, спрямованій на утвердження здорового способу життя громадян з урахуванням принципів національно-патріотичного виховання;

- налагодження співпраці з військовими формуваннями України як мотивація готовності до вибору військових професій;

- сприяння роботі клубів за місцем проживання, закладів позашкільної освіти, центрів національно-патріотичного виховання, громадських об’єднань, благодійних організацій та інших інститутів громадянського суспільства, які здійснюють патріотичне виховання молоді;

- утворення міжшкільних ресурсних центрів, що забезпечуватимуть викладання предмета «Захист України»;

- удосконалення підготовки та перепідготовки кадрів, які займаються питаннями національно-патріотичного виховання дітей та молоді в системі освіти, культури, спорту;

- сприяння впровадженню навчальних дисциплін духовно-морального спрямування як основи формування особистості та підґрунтя для національно-патріотичного виховання;

- вивчення потреб дітей і молоді, зокрема шляхом проведення соціологічних досліджень;

- забезпечення активної участі сім’ї та родини в розвитку фізично і морально здорової, патріотично налаштованої зростаючої особистості.

3. 3. Співпраця органів державної влади та органів місцевого самоврядування з громадянським суспільством:

- активне залучення до національно-патріотичного виховання громадських об’єднані, та благодійних організацій, використання їхнього досвіду, потенціалу, методів робот у вихованні патріотів України;

- організаційна та фінансова підтримка на конкурсній основі програм, проектів громадських організацій, спрямованих на національно-патріотичне виховання;

- активне залучення сім'ї до процесу національно-патріотичного виховання, долучений батьківської громадськості до популяризації кращого досвіду національно-патріотичного виховання;

- проведення заходів, спрямованих на реалізацію патріотичного виховання в закладах системи освіти, культури, спорту;

- підтримка та сприяння волонтерським проектам, іншій громадській діяльності та самоорганізації українських громадян, спрямованій на заохочення молоді до благодійних соціальних, інтелектуальних та творчих ініціатив і проектів на благо України;

- створення умов для популяризації найкращих здобутків національної культурної і духовної спадщини, героїчного минулого і сучасного українського народу, підтримки професійної й самодіяльної творчості;

- залучення молоді до участі у збереженні і підтримці єдності українського суспільства, у громадському русі задля громадянського миру і злагоди;

- сприяння спортивній і фізичній підготовці, спрямованій на утвердження здорового способу життя громадян з урахуванням принципів національно-патріотичного виховання;

- налагодження співпраці з військовими формуваннями України як мотивація готовності до вибору військових професій;

- посилення громадського контролю за діяльністю органів виконавчої влади стосовно національно-патріотичного виховання

 

3.4. Інформаційне забезпечення національно-патріотичного виховання;

- організація у теле-, радіопрограмах, Інтернтет-ресурсах та в друкованій пресі постійно діючих рубрик, що популяризують українську історію, боротьбу українського народу за незалежність, досягнення українського народу, його мову та культуру, інтелектуальні, духовні та інші надбання, духовно-моральні цінності, досвід роботи з національно-патріотичного виховання різних соціальних інституцій; підтримка україномовних молодіжних засобів масової інформації;

- запобігання пропаганді в засобах масової інформації культу насильства, жорстокості і бездуховності, поширення порнографії та інших матеріалів, що суперечать загальнолюдським та національним духовним цінностям, заперечують суверенність Української держави;

- виробництво кіно- і відеофільмів, підтримка видання науково-популярної, наукової, художньої літератури національно-патріотичного спрямування;

- підготовка інформаційної та науково-популярної літератури для батьків з питань патріотичного виховання дітей та молоді у сім’ї; висвітлення в засобах масової інформації кращого досвіду родинного виховання;

- здійснення заходів щодо розширення фактографічної бази історичних подій, публікація розсекречених архівних документів, видання історичної науково- популярної літератури, довідкових матеріалів про здобутки України за роки незалежності, книг патріотичної спрямованості;

створення в мережі Інтернет інформаційної бази з питань патріотичного виховання;

залучення до обговорення нагальних питань з патріотичного виховання молоді відомих вчених, державних і громадських діячів, представників культури і мистецтва, педагогів, ветеранів війни, лідерів та активістів громадських організацій;

активна протидія фактам, що фальсифікують історію України та її сьогодення;

- підтримка україномовних молодіжних друкованих засобів масової інформації, теле- та радіопрограм, Інтернет-центрів.

4. Впровадження національно-патріотичного виховання

Національно-патріотичне виховання в системі освіти впроваджується шляхом реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання, затвердженої Указом Президента України від 18 травня 2019 року № 286/2019, (далі – Стратегія), плану дій щодо реалізації Стратегії, державних цільових програм з питань з національно-патріотичного виховання (або програм, що пов’язані з національно-патріотичним вихованням), обласних, місцевих цільових програм з національно-патріотичного виховання (або програм, що пов’язані з національно-патріотичним вихованням), виконання Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання.

Окремими напрямами реалізації цієї Концепції є:

- створення сприятливих умов, встановлених на законодавчому рівні, для діяльності молодіжних організацій, дитячих та молодіжних громадських об’єднань, що беруть участь в процесі національно-патріотичного виховання;

- розроблення та упровадження системи заходів з метою реалізації концепції національно-патріотичного виховання;

- реалізація положення про Всеукраїнську дитячо-юнацьку військово-патріотичну гру "Сокіл” ("Джура");

- сприяння впровадженню навчальних дисциплін духовно-морального спрямування та громадянської освіти в Україні у відповідності до Концепції розвитку громадянської освіти в Україні, інших документів з розвитку громадянської освіти.

5. Очікувані результати

У результаті впровадження системи національно-патріотичного виховання очікується:

- забезпечення у молодого покоління розвинутої патріотичної свідомості і відповідальності, почуття вірності, любові до Батьківщини, поваги до національних, історичних, культурних і духовних цінностей Українського народу, його історико-культурного надбання і традицій, державної мови та державних символів України, турботи про спільне благо, природу, збереження та шанування національної пам’яті, формування активної громадянської позиції;

- зацікавленість молоді щодо служби у Збройних Силах України, готовність до захисту України та виконання конституційного і громадянського обов’язку із захисну національних інтересів, цілісності, незалежності України, з метою становлення її як правової, демократичної, соціальної держави;

- формування компетенції, необхідних для захисту України, служби в Збройних Сил України;

- збереження стабільності в суспільстві, соціальному та економічному розвитку країни, зміцнення її обороноздатності та безпеки;

- створення ефективної системи національно-патріотичного

виховання молоді;

- консолідація зусиль суспільних інституцій у справі виховання підростаючого покоління.

6. Індикатори ефективності

Індикаторами ефективності національно-патріотичного виховання в системі освіти України, зокрема, є:

- збільшення відвідуваності здобувачами освіти закладів, що популяризують культурні та національно-мистецькі традиції Українського народу, а також пам'яток історії, культури, експозицій музеїв, присвячених національно-визвольній боротьбі за незалежність і територіальну цілісність України;

- підвищення серед здобувачів освіти рівня знань про видатних особистостей українського державотворення, визначних українських учених, педагогів, спортсменів, військових, підприємців, провідних діячів культури, мистецтв, а також духовних провідників Українського народу;

- збільшення кількості здобувачів освіти, які пишаються своїм українським походженням, громадянством;

- зростання рівня екологічної культури, збільшення кількості учасників екологічних акцій, природоохоронних заходів;

- збільшення кількості здобувачів освіти, які здійснюють екскурсії, подорожі, походи;

- збільшення кількості підготовлених фахівців з національно-патріотичного виховання;

- збільшення кількості проведених зустрічей здобувачів освіти з борцями за незалежність України у ХХ столітті, ветеранами та учасниками антитерористичної операції та операції об'єднаних сил у Донецькій та Луганській областях, учасниками війни російської федерації проти України;

- збільшення чисельності громадян, готових до виконання обов'язку із захисту незалежності та територіальної цілісності України;

- збільшення кількості громадян, зокрема, дітей та молоді, залучених до проектів та заходів з національно-патріотичного виховання місцевого, всеукраїнського та міжнародного рівнів, які відповідають ціннісним орієнтирам та індикаторам ефективності Стратегії;

- збільшення кількості здобувачів освіти, які беруть участь у заходах, спрямованих на популяризацію духовно-моральних цінностей Українського народу, його духовних надбань;

- збільшення числа молодих людей, які пов'язують своє майбутнє з навчанням і проживанням в Україні;

- збільшення числа громадян України, які виявляють почуття поваги до своєї Батьківщини.

Генеральний директор директорату дошкільної, шкільної, позашкільної та інклюзивної освіти

Олег ЄРЕСЬКО

https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-deyaki-pitannya-nacionalno-patriotichnogo-vihovannya-v-zakladah-osviti-ukrayini-ta-viznannya-takim-sho-vtrativ-chinnist-nakazu-ministerstva-osviti-i-nauki-ukrayini-vid-16062015-641 

https://christianpedagogyukraineabroad.blogspot.com/2022/06/06-527.html

Oleksandr kryvenko has successfully completed sixteen hours of training on Responsible, inspiring spiritual leadership and prevention of corruption as draving force of The National unification of Ukraine

Oleksandr kryvenko has successfully completed sixteen hours of training on  Responsible, inspiring spiritual leadership and prevention of corruption as draving force of The National unification of Ukraine

Leadership institute Pointman leadership institute

Certificate of completion

This is to certify that

Oleksandr kryvenko

has successfully completed sixteen hours of training on 
Responsible, inspiring spiritual leadership and prevention of corruption as draving force of The National unification of Ukraine during the war and post-war on the 28th of may 2022

Course instructor

Course instructor

Course instructor 

https://christianpedagogyukraineabroad.blogspot.com/2022/05/281700.html

Кривенко Олександр нагороджений грамотою як член журі у 7-9 класах XIV Всеукраїнської олімпіади "Юні знавці Біблії"

Кривенко Олександр нагороджений грамотою як член журі у 7-9 класах XIV Всеукраїнської олімпіади "Юні знавці Біблії"
https://christianpedagogyukraineabroad.blogspot.com/2022/05/281640.html 

Христос

Христос ред. Мова Завантажити PDF Спостерігати Редагувати 8 змін у цій версії очікують на перевірку. Стабільну версію було перевірено 6 травня 2022. Христос (від дав.-гр. Χριστός) — букв. «Помазанець». Це переклад єврейського слова מָשִׁיחַ (Машиах). У сучасному використанні термін зазвичай стосується Ісуса Христа. «Ісус Христос» означає «Ісус Помазанець». Найстаріша відома ікона Спаса Вседержителя — Монастир Святої Катерини.[1][2] Див. також: Ісус Христос Слово вживається як епітет, що позначає причетність до Святого Духа внаслідок помазання єлеєм. У Старому Завіті помазаниками називалися царі, пророки та первосвященики після прийняття ними посади та подальшого помазання як свідоцтва особливого обдарування та обраності (Ісайя 45; 2 Цар. 14). Такі обранці, за твердженням Г. Дьяченко, називалися христами[3]. Пізніше в традиційному юдаїзмі термін «Христос» (або «Месія») застосовується лише до очікованної людини, яка в майбутньому стане главою ізраїльського царства. Що ж до месіанського юдаїзму, то замість терміна «Христос» щодо Ісуса Христа частіше вживаються терміни «Месія» або «Машиах», щоб таким чином підкреслити свою несхожість на інші напрями християнства. Послідовники Ісуса стали називатися християнами (див. книгу «Діяння Апостолів» 11:26), оскільки вважали, що Ісус є істинним Христом, передвіщеним у Старому Завіті. Називаючи його Ісусом Христом, вони мали на увазі, що саме цей конкретний Ісус є Месією, на відміну від інших єврейських пророків, що також уважали себе месіями. З Апостольських часів[en] Ісус не був прийнятий більшістю євреїв як їхній Месія. Багато християн очікують другого пришестя Ісуса Христа, коли, як вони вірять, він виконає решту пророцтв Старого та Нового Завіту про Помазанця. Галузь християнського богослов'я, що вивчає особистість, життя, вчення та діяння Ісуса Христа, називається христологією. Етимологія та походження ред. У давньоруській та церковнослов'янській мові, як і в більшості європейських мов, слово «Христос» з'явилося з давньогрецької мови[3]. У Септуагінті (перекладі Танаха на давньогрецьку), записаній за два століття до народження Ісуса, слово «Христос» використано для перекладу єврейського слова «Машиах» на давньогрецьку, що означає «Помазаник»[4][5]. Слово «Христос» у класичному використанні в давньогрецькій мові могло означати «покритий маслом», або «помазаний», і тому є літературним перекладом слова «Машиах». У сучасній українській мові при відмінюванні слова «Христос» ця форма зберігається лише в називному відмінку, а в непрямих відмінках -ос випадає, так само як і в давньогрецькій мові (де в слові Χριστός Χριστ- — основа і -ος — закінчення, яке й змінюється в непрямих відмінках): Відмінок Відмінювання слова «Христос» в українській мові Відмінювання слова «Χριστος» у давньогрецькій мові Називний відмінок Христос Χριστός Родовий відмінок Христа (а не Христоса) Χριστοῦ[6][7] Давальний відмінок Христу (а не Христосу) Χριστῷ[7] Знахідний відмінок Христа (а не Христоса) Χριστόν[7] Орудний відмінок Христом (а не Христосом) —[7] Кличний відмінок Христе (а не Христосе) Χριστέ[7] Це ж стосується словотворення: «антихрист», а не «антихристос»; «християнство», а не «христосіянство»; «християнин», а не «хрістосіанін»; «Христові», а не «Христосові». Просторічні форми «нехристь», «розхристаний» у значенні неакуратний, недбалий, розтерзаний, неохайний, розпатланий[8]. Але при цьому існує дієслівна форма «христосуватися». Примітки ред. God's human face: the Christ-icon by Christoph Schoenborn 1994 ISBN 0-89870-514-2 page 154 Sinai and the Monastery of St. Catherine by John Galey 1986 ISBN 977-424-118-5 page 92 Дьяченко Г. Полный церковно-славянский словарь. — Репринтное воспроизведение издания 1900 г. — М. : Отчий дом, 2006. — С. 796. — 5000 прим. Jesus of history, Christ of faith by Thomas Zanzig 2000 ISBN 0-88489-530-0 page 314 Etymology Online: ''messiah''. Etymonline.com. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 19 листопада 2010. Греческо-русский словарь Нового Завета. — М : Российское библейское общество, 2000. — С. 228. — 5000 прим. — ISBN 5-85524-030-4 (рус.), 3-438-6008-6 (англ.). Архівовано з джерела 25 травня 2014 Учебник греческого языка Нового Завета. — М : Российское библейское общество, 2000. — С. 19. — 5000 прим. — ISBN 5-85524-029-0. Архівовано з джерела 25 травня 2014 Словари и энциклопедии на «Академике». Архів оригіналу за 8 вересня 2016. Процитовано 6 квітня 2022. Посилання ред. Христос // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2024. — 1000 екз. Остання зміна зроблена 17 днів тому Binc ПОВ'ЯЗАНІ СТОРІНКИ Первосвященник в іудаїзмі священнослужитель, який очолював службу в Єрусалимському храмі Месія Імена Ісуса Христа в Біблії Вікіпедія Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Політика конфіденційності Умови використанняСтаціонарний Джерело: Вікіпедія

Особливості розбудови внутрішньої системи забезпечення якості викладання предметів духовно-морального спрямування у закладах загальної середньої освіти в умовах війни і в поствоєнний період в Україні

Кривенко О.Г., здобувач другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 011 "Освітні, педагогічні науки" освітньо-професійної програми «Християнська педагогіка» Навчально-наукового інституту менеджменту та психології ДЗВО «Університет менеджменту освіти» Національної академії педагогічних наук

Острянська О.А., кандидат педагогічних наук, доцент, науковий керівник наукової лабораторії «Академічна синергія»,
доцент відділу наукової роботи, ДЗВО «Університет менеджменту освіти» Національної академії педагогічних наук

ОСОБЛИВОСТІ РОЗБУДОВИ ВНУТРІШНЬОЇ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ВИКЛАДАННЯ ПРЕДМЕТІВ ДУХОВНО-МОРАЛЬНОГО СПРЯМУВАННЯ 
У ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ВІЙНИ І В ПОСТВОЄННИЙ ПЕРІОД В УКРАЇНІ

Постановка проблеми. Ключовим завданням духовного розвитку суспільства є забезпечення високої якості духовно-морального виховання дітей і учнівської молоді, що здійснюється в освітньому просторі закладів загальної середньої освіти (ЗЗСО) при викладанні предметів духовно-морального спрямування (ДМС). Ідеться про забезпечення «такої моделі вихованості учня,

218



яка давала би змогу в майбутньому вирішувати складні питання його життєвого шляху, успішно досягати особистісних і суспільних цілей» [2, 9].

Мета дослідження полягає у виявленні особливостей розбудови внутрішньої системи забезпечення якості викладання навчальних предметів духовно-морального спрямування у закладах загальної середньої освіти в умовах війни і в поствоєнний період в Україні.

Виклад основного матеріалу дослідження. Г оловною метою

управлінської діяльності в системі загальної середньої освіти є забезпечення такого рівня її якості, що відповідає чинним нормативно-правовим документам, вимогам соціуму, запитам учнів і батьків як потенційним споживачам освітніх послуг.

Навчальні предмети духовно-морального спрямування формують базис духовного розвитку вихованців і мають обов’язково бути включені до внутрішньої системи забезпечення якості освіти кожного ЗЗСО, адже становлення особистості значною мірою залежить від духовно-морального виховання, визначаючи рівень могутності та безпеки незалежної України, духовно-моральний і інтелектуальний стан громадянського суспільства.

Духовно-моральне виховання - це процес засвоєння традиційних для українського народу біблійних духовно-моральних цінностей і використання їх у своїй поведінці та життєдіяльності [8]. Саме тому впровадження навчальних предметів (курсів) духовно-морального спрямування у навчально-виховний процес сучасної школи вимагає спеціальної підготовки і високої психолого- педагогічної майстерності викладачів християнської етики, а також педагогічної просвіти батьків дітей, які вивчають ці курси.

Важливим є належне управління якістю освітнього процесу в ході викладання предметів духовно-морального спрямування у закладах загальної середньої освіти. Згідно із Законом України «Про освіту» поняття «якість освіти» визначено як «відповідність результатів навчання вимогам, встановленим законодавством, відповідним стандартом освіти та/або договором про надання освітніх послуг» (п. 29 ч. 1 ст. 1); поняття «якість освітньої діяльності» трактується як «рівень організації, забезпечення та реалізації освітнього процесу, що забезпечує здобуття особами якісної освіти та відповідає вимогам, встановленим законодавством та/або договором про надання освітніх послуг» (п. 30 ч. 1 ст. 1) [1]. Тобто якість освіти (результатів навчання) розглядається у нерозривній єдності з якістю освітньої діяльності (організації освітнього процесу).

Значну роль у процесі розбудови системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти відіграв Наказ Міністерства освіти і науки України № 1480 від 30.11.2020 р., яким затверджено Методичні рекомендації з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти, укладені з метою надання методичної допомоги керівникам та іншим педагогічним працівникам ЗЗСО [6].

Важливо розуміти, що діяльність ЗЗСО побудована на різних механізмах взаємодії, системному вирішенні проблеми якості з урахуванням всіх компонентів освітньої діяльності та їхнього впливу на кінцевий результат.

219



Під внутрішньою системою якості розуміється сукупність умов, процедур і заходів у закладі освіти, що забезпечують ефективність освітніх і управлінських процесів, які безпосередньо впливають на якість результатів навчання учнів, забезпечують формування їхніх ключових компетентностей, а також сприяють всебічному розвитку особистості учнів [6].

В умовах війни і в поствоєнний період, спираючись на чинні нормативно- правові документи [1, 4, 6, 7], пропонуємо «внутрішню систему забезпечення якості викладання навчальних предметів духовно-морального спрямування побудувати з урахуванням компонентів внутрішньої системи якості освіти, зокрема реалізувати в закладах загальної середньої освіти:

1) стратегію та процедури забезпечення якості освіти, враховуючи особливості змісту і методики викладання навчальних предметів духовно¬морального спрямування відповідно до вікових категорій учнів;

2) систему та механізми дотримання академічної доброчесності учителями при викладанні навчальних предметів духовно-морального спрямування та учнями при засвоєнні і застосуванні змісту навчальних предметів духовно¬морального спрямування;

3) критерії, правила і процедури оцінювання учнів із навчальних предметів духовно-морального спрямування;

4) критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності вчителів, які здійснюють викладання навчальних предметів духовно-морального спрямування;

5) критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних кадрів закладу освіти при організації роботи з учителями, що здійснюють викладання навчальних предметів духовно-морального спрямування;

6) необхідні ресурси для організації якісного освітнього процесу в тому числі для самостійної роботи учнів із навчальних предметів духовно-морального спрямування у єдності навчання, виховання та розвитку особистості;

7) інформаційні системи для ефективного управління закладом освіти, зокрема при організації роботи з педагогами, що здійснюють викладання предметів духовно-морального спрямування;

8) інклюзивне освітнє середовище, універсальний дизайн та розумне пристосування для забезпечення якісного опанування вихованцями закладу загальної середньої освіти навчальних предметів духовно-морального спрямування та застосування засвоєних знань у ситуаціях «за зразком», у подібних та нових ситуаціях» [5, с. 284-285].

У ході впровадження внутрішньої системи забезпечення якості викладання навчальних предметів духовно-морального спрямування в умовах війни і в поствоєнний період керівникам закладів загальної середньої освіти варто враховувати, що виховний процес є невід’ємною складовою освітнього процесу в закладах освіти України та ґрунтується на загальнолюдських цінностях, культурних цінностях українського народу, принципах, визначених Законом України «Про освіту» [1], зокрема єдності навчання, виховання та розвитку особистості.

220



Виховання органічно поєднане із процесом навчання дітей, опанування ними основами наук, кращими надбаннями національної і світової культури [4]. При цьому, слід наголосити, що «викладання предметів духовно-морального спрямування є складовою цілісної освітньої системи закладу, яка ефективно функціонує лише у синергетичній єдності навчання, виховання і розвитку, адже сучасний керівник закладу освіти і вчителі мають повноцінно реалізовувати триєдину (навчальну, виховну, розвивальну) функції цілісного педагогічного процесу. У цьому ми вбачаємо істотні особливості викладання названого циклу дисциплін: саме в навчальних предметах духовно-морального спрямування чітко увиразнюється потужний виховний потенціал у синергетичній єдності мети, завдань, змісту, методів, форм і засобів духовно-морального, громадянського, трудового, художньо-естетичного, екологічного, валеологічного виховання цілісної, різнобічно розвиненої, життєтворчої, соціально відповідальної, духовної особистості учня закладу загальної середньої освіти» [5, с. 285-286].

В умовах війни і в поствоєнний період особливої ваги набувають ефективні прикладні технології викладання предметів духовно-морального спрямування у закладах загальної середньої освіти та закладах вищої освіти. Яскравим прикладом цього є використання перспективної технології освітніх заходів (спеціально організованих подій (івентів) духовно-морального змісту, яку в рамках низки освітніх проєктів наукової лабораторії «Академічна синергія», спрямованих на забезпечення належного управління якістю освітнього процесу при викладанні предметів духовно-морального спрямування у ЗЗСО, реалізують викладачі, аспіранти, здобувачі вищої освіти кафедри педагогіки, адміністрування і спеціальної освіти Навчального-наукового інституту менеджменту і психології ДЗВО «Університет менеджменту освіти» у тісній співпраці з педагогами закладів загальної середньої освіти. Зокрема, одним із таких освітніх івентів духовно-морального змісту є «освітній флешмоб із читання текстів Святого Письма, присвячених перемозі добра над злом. Його мета - піднести дух військових і цивільних співвітчизників, які постали на захист нашого духовного та територіального суверенітету в російсько-українській війні» [3]. Передбачається впровадження цієї технології у заклади загальної середньої освіти, долучивши до неї керівників департаментів освіти, міських, районних методичних кабінетів, науково-методичних центрів, керівників та педагогів ЗЗСО, школярів. Вважаємо, що освітні флешмоби духовно-морального змісту як надійний духовний щит України мають потужний виховний потенціал, адже є дієвими та мотивуючими, дозволяють актуалізувати у складних умовах особистісний потенціал, виявляти громадянську позицію та соціальну активність.

Урахування керівниками ЗЗСО та педагогами особливостей викладання предметів духовно-морального спрямування сприятиме ефективному управлінню якістю викладання предметів духовно-морального спрямування у закладах загальної середньої освіти в умовах війни і в поствоєнний період.

221

https://christianpedagogyukraineabroad.blogspot.com/2022/04/28-or.html

Список використаних джерел

1. Закон України «Про освіту» (Редакція від 21.11.2021). [Електронний

ресурс]. - URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19?find=1&text=%D0%BF%D 1 %80%D0%B8%D0%BD%D 1 %86%D0%B8%D0%

BF%D0%B 8#w11.

2. Кислашко О. П., Сіданіч І. Л. Християнська педагогіка : посіб. / О. П. Кислашко, І. Л. Сіданіч. - Київ : ВБФ «Східно-європейська гуманітарна місія», 2018. - 484 с.

3. Кривенко О. Освітяни влаштували флешмоб із читання Псалма 90. URL: https://svitogliad.com/news/osvityany-vlashtuvaly-fleshmob-iz-chytannya-psalma- 90/ .

4. Методичні рекомендації про викладання курсів духовно-морального спрямування у 2021/2022 навчальному році. Додаток до Листа Міністерства освіти і науки України від 22.09.2021 № 1/9-482. [Електронний ресурс]. - URL: https://mon.gov.ua/ua/npa/shodo-metodichnih-rekomendacij-pro-vikladannya- navchalnih-predmetiv-u-zakladah-zagalnoyi-serednoyi-osviti-u-20212022- navchalnomu-roci.

5. Острянська О. А., Кривенко О. Г. Особливості управління якістю освітнього процесу при викладанні предметів духовно-морального спрямування у закладах загальної середньої освіти // Theoretical and applied aspects of the application of modern science. Abstracts of V International Scientific and Practical Conference. - Tokyo, Japan 2022. - Pp. 281-287.

6. Про затвердження Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти. Наказ МОН України № 1480 від 30.11.2020 р. [Електронний ресурс]. - URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1480729-20#Text

7. Про концептуальні засади вивчення в загальноосвітніх навчальних закладах предметів духовно-морального спрямування. Рішення Колегії Міністерства освіти і науки України від 29.06.2006 р., протокол N 8/1 -2. [Електронний ресурс]. - URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr8_1290- 06#Text

8. Резолюція Першого Всеукраїнського з’їзду педагогів із духовно¬морального спрямування. [Електронний ресурс]. - URL: https://www.oa.edu.ua/ua/info/news/2017/28-06-02

9. Сіданіч І. Л., Кривенко О. Г. Шляхи сприяння інтеграції духовно - моральних цінностей у сучасне освітнє середовище // Перспективи та інновації науки. Серія «Педагогіка», «Психологія», «Медицина». - 2021. - № 2(2). - С. 110-130. - URL: http://perspectives.pp.ua/index.php/pis/article/view/388/.

222

Джерело:  Кривенко О.Г., Острянська О.А. Особливості розбудови внутрішньої системи забезпечення якості викладання предметів духовно-морального спрямування у закладах загальної середньої освіти в умовах війни і в поствоєнний період в Україні // Публічне управління та адміністрування в умовах війни і в поствоєнний період в Україні : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. у трьох томах, м. Київ, ДЗВО «Університет менеджменту освіти» НАПН України, 15-28 квітня 2022 р.; ред. колегія : І.О. Дегтярьова, В.С. Куйбіда, П.М. Петровський та ін., уклад. Т.О. Мельник. Т. 2 К. : ДЗВО «УМО» НАПН України, 2022. 240 с. - C.213-216. URL: https://ispp.org.ua/wp-content/uploads/2022/06/tezy0422-t2.pdf#page=213

Славослів’я Господові за спасіння: освітяни влаштували міжконфесійне Великоднє читання Псалма 117

 

Славослів’я Господові за спасіння: освітяни влаштували міжконфесійне Великоднє читання Псалма 117 
https://christianpedagogyukraineabroad.blogspot.com/2022/04/251601.html

Великодній відео-флешмоб освітян і всіх охочих улаштували викладачі, аспіранти, здобувачі вищої освіти та партнери кафедри педагогіки, адміністрування і спеціальної освіти Навчального-наукового інституту менеджменту і психології Університету менеджменту освіти Національної академії педагогічних наук України.

Він є продовженням реалізації молитовно-освітнього марафону із читання текстів Святого Письма, присвячених перемозі добра над злом. Мета цієї ініціативи – піднести дух військових і цивільних співвітчизників, які постали на захист нашого духовного та територіального суверенітету в російсько-українській війні».

У березні 2022 року відбувся І-й етап, у ході якого четверо освітян прочитали Псалом 90 та поділилися думками про це (подробиці – тут:   https://christianpedagogyukraineabroad.blogspot.com/2022/03/282328.html).

Новий флешмоб, у основу якого було покладено Псалом 117 у версії новітнього перекладу Біблії, здійсненого Валерієм Громовим і викладеного у його книзі «Біблія або Вічне Євангеліє»:

1. Славте Господа, бо Він добрий, бо навіки милість Його!

2. Нехай скаже Ізраїль, що навіки милість Його!

3. Нехай скаже дім Ааронів, що навіки милість Його!

4. Нехай скажуть ті, хто боїться Господа, що навіки милість Його!

5. Із тісноти я закликав до Господа – і Він почув мене, і на просторе місце вивів мене Господь!

6. Господь зі мною – не убоюся: що зробить мені людина?

7. Господь серед тих, хто допомагає мені, і побачу загибель тих, хто ненавидить мене.

8. Краще уповати на Господа, ніж надіятися на людину.

9. Краще уповати на Господа, ніж надіятися на князів!

10. Всі народи оточили мене, але Ім’ям Господнім я понищив їх!

11. Обступили мене, оточили мене, але Ім’ям Господнім я понищив їх!

12. Оточили мене, нібито бджоли, та погасли вони, як вогонь у терні, бо Ім’ям Господнім я понищив їх!

13. Сильно штовхнули мене, щоб я впав, але Господь підтримав мене.

14. Господь – моя сила й пісня, і Він став моїм спасінням!

15. Голос радості й спасіння в оселях праведників: правиця Господня відвагу дає!

16. Правиця Господня піднесена, правиця Господня силу дає!

17. Не помру, але житиму й сповіщатиму про діла Господні!

18. Тяжко покарав мене Господь, та смерті мене не віддав.

19. Відчиніть мені брами праведності, увійду ними, прославлю Господа!

20. Ось брама Господня – праведні ввійдуть нею.

21. Славлю Тебе, що Ти почув мене і став мені спасінням!

22. Камінь, Який відкинули будівничі, – Він став наріжним Каменем:

23. від Господа сталося це, і воно дивовижне в очах наших!

24. Цей день сотворив Господь: радіймо й веселімося в ньому!

25. О, Господи, спаси! О, Господи, посприяй!

26. Благословен грядущий в Ім’я Господнє! Благословляємо вас із Дому Господнього!

27. Бог є Господь, і Він осяяв нас, в’яжіть мотузками святкову жертву до рогів жертовника!

28. Ти – Бог мій, буду славити Тебе! Ти – Бог мій, буду величати Тебе!

29. Славте Господа, бо Він благий, бо навіки милість Його!

«Розмірковуючи над тим, як підтримати духовно-моральний стан війська та цивільних, які взаємодіють заради перемоги над російським окупантом, у мене виникла ідея влаштувати читання Псалма 90. Своїми думками я поділився із завідувачем кафедрою педагогіки, адміністрування та спеціальної освіти Навчально-наукового інституту менеджменту та психології ДЗВО «Університет менеджменту освіти» НАПН України, доктором педагогічних наук, професором Іриною Сіданіч. Вона підтримала цю ініціативу, і в березні ми провели перший флешмоб, у ході якого четверо його учасників записали свої декламації Слова Божого. Із них було змонтовано спільне відео, яке і представили широкому загалу.

Олександр Кривенко

Результат нашої праці отримав схвальні відгуки серед освітян – педагогів і науковців, у тому числі під час засідання спеціальної секції «Публічне управління у сфері освіти в умовах війни та у поствоєнний період», яка відбулася 22 квітня 2022 року від Різдва Христового у рамках Всеукраїнської науково-практичної конференції «Публічне управління та адміністрування в умовах війни і в поствоєнний період в Україні» за участі ректора ДЗВО «Університет менеджменту освіти» НАПН України, членкореспондента Національної академії наук вищої освіти України, доктора філософії Микола Кириченка. Це стало можливим завдяки співпраці, до якої доклали зусиль проректор з науково-педагогічної, освітньої роботи та міжнародних зв’язків Державного закладу вищої освіти «Університет менеджменту освіти» Національної академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук, професор Наталія Муранова та співголова Оргкомітету, професор кафедри публічного управління і проектного менеджменту Навчально-наукового інституту менеджменту та психології Державного закладу вищої освіти «Університет менеджменту освіти» Національної академії педагогічних наук України, голова правління ГО «Аналітично-консалтинговий центр публічного врядування і права», доктор наук з державного управління, професор Ія Дегтярьова.

Нашу ініціативу високо оцінили християнські кола України, у тому числі низка засобів масової інформації, які розповіли своїй аудиторії про те, що Освітяни влаштували флешмоб із читання Псалма 90.

Підбиваючи підсумки цього досвіду у розмові з Іриною Сіданіч, ми дійшли згоди, що відеочитання текстів Святого Письма, присвячених перемозі добра над злом, варто продовжити. «Славослів’я Господові за спасіння – Великодній відео-флешмоб освітян і всіх охочих», – так ми назвали нинішню подію та запросили до участі в ній керівників департаментів освіти, міських, районних методичних кабінетів, науково-методичних центрів, директорів і педагогів закладів дошкільної, загальної середньої та вищої освіти, а так само студентів профільних спеціальностей.

Подія стартувала 19 квітня і була присвячена Святу Воскресіння Христового. Саме у ці дні римо-католики й інші представники західного обряду вже зустріли Великдень, а решта християн готувалися до такої зустрічі. Тож флешмоб став містком для єднання всіх християн, представників західної та східної традицій, у святкуванні Воскресіння Господа нашого. Із читань Псалма 117-го різними декламаторами шляхом монтажу створено єдиний відеофайл», – розповів ініціатор і організатор проведення цьогорічного освітньо-молитовного марафону, здобувач вищої освіти другого (магістерського) рівня спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки» освітньо-професійної програми «Християнська педагогіка» Навчально-наукового інституту менеджменту та психології ДЗВО «Університет менеджменту освіти» НАПН України, керівник інформаційного департаменту правління громадської організації «Рух за життя та гідність людини», фундатор і координатор духовно-просвітницької платформи «Захист християнських цінностей – основи життя та сім’ї в Україні», журналіст, магістр права Олександр Кривенко.

Організаційну, науково-методичну та медійну підтримку молитовно-освітньому марафону надають:

кафедра педагогіки, адміністрування та спеціальної освіти Навчально-наукового інституту менеджменту та психології ДЗВО «Університет менеджменту освіти» НАПНУ;

наукова лабораторія «Академічна синергія» ДЗВО «Університет менеджменту освіти» НАПН України;

громадська організація «Рух за життя та гідність людини»

Технічний супровід Марафону забезпечують подружжя Олександр і Ксенія Перевозники.

Для привернення уваги до Марафону цього разу була створена фейсбук-подія Славослів’я Господові за спасіння - Великодній відео-флешмоб освітян і всіх охочих і форма реєстрації охочих діяти для наповнення її змістом. Зареєструвалися 12 християн. Двоє із них, хоч і не брали участь у самому відеочитанні, але висловили мотиваційні міркування щодо його доцільності.

Вчитель Наталія Солонецька запевнила, що організує відеочитання Псалма 117 членами своєї родини, друзями та колегами та заохотить їх надіслати відповідні записи (відеофайли) організатору флешмобу. Їй особливо близьким є вірш 6 цього біблійного тексту: «Господь зі мною – не убоюся: що зробить мені людина?» Ці слова спонукають Наталію допомагати всім українцям укріплятися в Бозі, не боятися і не засмучуватись.

Олександр Перевозник, який працює заточником на пилорамі; займається духовним служінням (проповідує в Церкві), зголосився зробити монтаж загального відео. «У Псалмі 117 мою увагу привертає цікавий вірш: «Тяжко покарав мене Господь, та смерті мене не віддав». У ньому йдеться про те, що Бог завжди дає нам випробування в житті по силі, ніколи не дає надмір, тому, що Він справедливий, це Його природа. Коли в житті приходять випробування від Бога (не через наші помилки чи непослух), то варто покладати надію тільки на Нього, аби в кожній ситуації нашого життя прославився Він, Господь, наш Творець і люблячий Батько, справедливий Суддя», – поділився думками Олександр.

«Славослів’я Господові за спасіння - Великодній відео-флешмоб освітян і всіх охочих» наповнили особистими читаннями Псалма 117-го 9 християн.

Серед них 4 здобувачі вищої освіти другого (магістерського) рівня спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки» освітньо-професійної програми «Християнська педагогіка» Навчально-наукового інституту менеджменту та психології ДЗВО «Університет менеджменту освіти» НАПН України:

державний службовець Наталія Білобродська;

керівник інформаційного департаменту правління громадської організації «Рух за життя та гідність людини», фундатор і координатор духовно-просвітницької платформи «Захист християнських цінностей – основи життя та сім’ї в Україні», журналіст, магістр права Олександр Кривенко;

вчитель англійської мови в початкових класах, соціальний педагог Ворожбянського закладу загальної середньої освіти Лебединської міської ради Сумської області Ксенія Перевозник;

духовний служитель Катерина Райцева.


Продекламували Псалом 117-й так само:

заслужений працівник освіти України, співголова громадської організації «Українська асоціація педагогів-християн», учитель християнської етики, волонтер Олексій Лавор;

учитель основ християнської етики, української мови і літератури, зарубіжної літератури Великоберезовицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Любов Венета, а також магістр освітніх, педагогічних наук, випускниця освітньо-професійної програми «Християнська педагогіка» Навчально-наукового інституту менеджменту та психології ДЗВО «Університет менеджменту освіти» НАПН України, пенсіонер, волонтер Тамара Гетьман.


Надали матеріали власного читання Псалма 117-го так само:

завідувач кафедри педагогіки, адміністрування та спеціальної освіти Навчально-наукового інституту менеджменту та психології ДЗВО «Університет менеджменту освіти» НАПН України, доктор педагогічних наук, професор Ірина Сіданіч;

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки, адміністрування і спеціальної освіти Навчально-наукового інституту менеджменту та психології ДЗВО «Університет менеджменту освіти» НАПН України, викладач, засновник громадської організації «Возлюби», волонтер, пастир громади Церкви Христової «Місто Сховище» Дмитро Грищук;

кандидат педагогічних наук, доцент, доцент відділу наукової роботи ДЗВО «Університет менеджменту освіти» НАПН України, науковий керівник наукової лабораторії «Академічна синергія» УМО Олена Острянська.


Майже всі, хто особистим читанням тексту Псалма 117 творив «Славослів’я Господові за спасіння - Великодній відео-флешмоб освітян і всіх охочих», поділилися своїми думками про це, відповідаючи на запитання організаторів описаної події: «Чому Ви вирішили взяти участь у флешмобі із відеочитання Псалма 117? Які вірші цього біблійного тексту Вам особливо близькі та чому?».


Наталія Білобродська:

«Для мене молитовно-освітній марафон із читання текстів Святого Письма – подія, в якій уперше в житті беру участь. В Псалмі 117 ми оспівуємо Господа нашого, без Нього ми нічого не можемо робити, Господь – наша опора та захист. Цей Псалом наближає мене до Бога і допомагає усвідомити всю Його велич, всю Його потужну любов до нас, людей».

Наталія Білобродська

Любов Венета: 
«Я беру участь у флешмобі із відеочитання Псалма 117 у подяку Господу за всі ласки і в наміренні чуда Господнього у порятунку людей у Маріуполі. «Господь зі мною – не убоюся: що зробить мені людина? Славте Господа, бо Він добрий, бо навіки милість Його!» ... Дякую за гарну ідею, яка помагає ширити Боже Слово».


Тамара Гетьман:

«Дуже глибоко розумію, що без Бога, без Сили Слова Його немає життя ні для людини, ні для держави: Господь Словом Сили Своєї держить усе! Крім того, це покликання всього мого життя – служити людям і Богу, доносити Його Любов і Істину. Саме тому вірш 17 «Не помру, але житиму й сповіщатиму про діла Господні!» – особливо близький. Мораль, цінності, патріотизм, любов до Бога, людей і своєї землі – засадничі принципи відродження нації та сильної держави».

Грищук Дмитро:

«Бог спасає від смерті».


Олена Острянська:

«Молитва – духовний щит для кожної людини, а спільна молитва – це надійний духовний щит для нашої Батьківщини України! Я обираю за покликом серця такі рядки для читання:

14. Господь – моя сила й пісня, і Він став моїм спасінням!

15. Голос радості й спасіння в оселях праведників: правиця Господня відвагу дає!

16. Правиця Господня піднесена, правиця Господня силу дає!

21. Славлю Тебе, що Ти почув мене і став мені спасінням!

22. Камінь, Який відкинули будівничі, – Він став наріжним Каменем:

23.від Господа сталося це, і воно дивовижне в очах наших!

24.Цей день сотворив Господь: радіймо й веселімося в ньому!

28.Ти – Бог мій, буду славити Тебе! Ти – Бог мій, буду величати Тебе!

29. Славте Господа, бо Він благий, бо навіки милість Його!»

Олена Острянська

Пропоную запровадити подію спільної молитви щорічною (Різдвяною, Великодньою, на Святу Трійцю, на Покрову). Поінформувати про це заклади вищої освіти, заклади професійної (професійно-технічної) освіти, управління та департаменти освіти, міські, районні методичні кабінети, заклади загальної середньої освіти, заклади дошкільної освіти».

Ксенія Перевозник:

«Моя християнська і громадська позиції – підтримувати шляхом долучення до подібних ініціатив громадян морально і психологічно, прославляти тим самим Бога. Особливо близькі вірші «Господь зі мною – не у боюся: що зробить мені людина?», тому, що Бог не раз беріг моє життя».


Ірина Сіданіч:

«У Псалмі 117 кожний вірш близький моєму серцю. Участь у флешмобі в такий важкий для всіх нас період життя як спогад про минуле безтурботне життя та мрія про майбутню Святу Перемогу України. Ми як Ісус Христос, Йому 33 роки, нашій державі майже стільки ж віку. Ми знали про жадібність сусідів, але не уявляли жаху зла та кровожерливості з їхнього боку. Нас розпинають багато років, ми грішні, але новонароджені і діти за чиї гріхи платять своїм здоров’ям і життям?»

Ірина Сіданіч

Олександр Кривенко:
«Христос воскрес! Мене переповнює радість від усвідомлення того, що сам Господь керує народженням і реалізацією ідеї освітньо-молитовного марафону як фронту християн у нашій спільній дорозі до перемоги над підступним російським окупантом. Шукаючи біблійний текст для Великоднього флешмобу, я дослідив низку джерел, передусім Літургійний календар Римо-католицької церкви, до якої належу. Саме на Пасху в усіх храмах римо-католиків лунали слова:

«Славте Господа, бо Він добрий, бо навіки милість Його!
Нехай скаже Ізраїль, що навіки милість Його!
Правиця Господня піднесена, правиця Господня силу дає!
Не помру, але житиму й сповіщатиму про діла Господні!
Камінь, Який відкинули будівничі, – Він став наріжним Каменем:
від Господа сталося це, і воно дивовижне в очах наших!»
(Псалом 117: 1, 2, 16, 17, 22, 23)

Ось таким шляхом Псалом 117 і став тим текстом, який проголосили ми, представники різних християнських конфесій – мешканці Київської, Одеської, Рівненської, Сумської та Тернопільської областей.

Олександр Кривенко

Я безмежно дякую, передусім, представникам Університет менеджменту освіти, які кожен у свій споcіб підтримали ініціативу згуртувати педагогів – освітян і науковців у справі єднання навколо Слова Божого. Велике спасибі, звісно, і кожному із тих 12 однодумців, неординарних, вірних Богу особистостей, хто доклав усебічні зусилля для створення спільного відеочитання Псалма 117. Дванадцяти. Саме таке число учнів Ісуса, які стали Його апостолами і яким Господь сказав: «Я назвав вас друзями, бо все, що чув від Отця Мого, Я дав знати вам» (Іоанна 15:15).

Ми з колегами вважаємо, що освітні флешмоби духовно-морального змісту як надійний духовний щит України мають потужний виховний потенціал, адже є дієвими та мотивуючими, дозволяють актуалізувати у складних умовах особистісний потенціал, виявляти громадянську позицію та соціальну активність українців.

Наразі ми вже плануємо впровадити технології освітньо-молитовних флешмобів у практику діяльності закладів загальної середньої освіти, долучивши до неї керівників департаментів освіти, міських, районних методичних кабінетів, науково-методичних центрів, керівників і педагогів ЗЗСО, школярів і їхніх батьків».

Олександр Кривенко, християнин, заступник голови з інформаційної політики, керівник інформаційного департаменту правління Громадської організації «Рух за життя та гідність людини», фундатор і координатор духовно-просвітницьких платформ «Християнська педагогіка в Україні та за кордоном Christian pedagogy in Ukraine and Abroad»,  «Захист християнських цінностей – основи життя та сім’ї в Україні», «Християни про справедливу війну», 

журналіст, магістр права, 

здобувач вищої освіти другого (магістерського) рівня спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки» освітньо-професійної програми «Християнська педагогіка» Навчально-наукового інституту менеджменту та психології ДЗВО «Університет менеджменту освіти» Національної академії педагогічних наук України (група ПВШХ-21)

Олександр Кривенко 

+380632413681, 

krivenkokorr@ukr.net

https://christianpedagogyukraineabroad.blogspot.com

https://fhldm.blogspot.com/

https://protectingchristianvalues.blogspot.com/

https://youtube.com/OleksandrKryvenko
https://www.fb.com/OleksandrKryvenkoUA

https://www.facebook.com/ChPdU

https://www.fb.com/FHLDmovement/ 

https://www.fb.com/groups/ProtectingChristianValues/ 

https://www.fb.com/groups/christianswar 

https://www.fb.com/kryvenko.oleksa 

https://www.facebook.com/kryvenko.oleksa

https://www.facebook.com/kryvenko.oleksandr
https://www.facebook.com/oleksa.kryvenko
м. Київ , +380 63 241 3681 , krivenkokorr@ukr.net 

Олександр Кривенко. Славослів’я Господові за спасіння: освітяни влаштували міжконфесійне Великоднє читання Псалма 117 // Християнська педагогіка в Україні та за кордоном Christian pedagogy in Ukraine and Abroad. 25.04.2022 року від Різдва Христового. URL: https://christianpedagogyukraineabroad.blogspot.com/2022/04/251601.html

ОСОБЛИВОСТІ РОЗБУДОВИ ВНУТРІШНЬОЇ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ВИКЛАДАННЯ ПРЕДМЕТІВ ДУХОВНО-МОРАЛЬНОГО СПРЯМУВАННЯ У ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ВІЙНИ І В ПОСТВОЄННИЙ ПЕРІОД В УКРАЇНІ

Кривенко О.Г., здобувач другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 011 "Освітні, педагогічні науки" освітньо-професійної програми «Християнська педагогіка» Навчально-наукового інституту менеджменту та психології

Острянська О.А., кандидат педагогічних наук, доцент, науковий керівник наукової лабораторії «Академічна синергія», доцент відділу наукової роботи, ДЗВО «Університет менеджменту освіти» Національної академії педагогічних наук

ОСОБЛИВОСТІ РОЗБУДОВИ ВНУТРІШНЬОЇ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ВИКЛАДАННЯ ПРЕДМЕТІВ ДУХОВНО-МОРАЛЬНОГО СПРЯМУВАННЯ У ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ВІЙНИ І В ПОСТВОЄННИЙ ПЕРІОД В УКРАЇНІ
https://christianpedagogyukraineabroad.blogspot.com/2022/04/22-or.html 

Постановка проблеми. Ключовим завданням духовного розвитку суспільства є забезпечення високої якості духовно-морального виховання дітей і учнівської молоді, що здійснюється в освітньому просторі закладів загальної середньої освіти (ЗЗСО) при викладанні предметів духовно-морального спрямування (ДМС). Ідеться про забезпечення «такої моделі вихованості учня,

218



яка давала би змогу в майбутньому вирішувати складні питання його життєвого шляху, успішно досягати особистісних і суспільних цілей» [2, 9].

Мета дослідження полягає у виявленні особливостей розбудови внутрішньої системи забезпечення якості викладання навчальних предметів духовно-морального спрямування у закладах загальної середньої освіти в умовах війни і в поствоєнний період в Україні.

Виклад основного матеріалу дослідження. Г оловною метою управлінської діяльності в системі загальної середньої освіти є забезпечення такого рівня її якості, що відповідає чинним нормативно-правовим документам, вимогам соціуму, запитам учнів і батьків як потенційним споживачам освітніх послуг.

Навчальні предмети духовно-морального спрямування формують базис духовного розвитку вихованців і мають обов’язково бути включені до внутрішньої системи забезпечення якості освіти кожного ЗЗСО, адже становлення особистості значною мірою залежить від духовно-морального виховання, визначаючи рівень могутності та безпеки незалежної України, духовно-моральний і інтелектуальний стан громадянського суспільства.

Духовно-моральне виховання - це процес засвоєння традиційних для українського народу біблійних духовно-моральних цінностей і використання їх у своїй поведінці та життєдіяльності [8]. Саме тому впровадження навчальних предметів (курсів) духовно-морального спрямування у навчально-виховний процес сучасної школи вимагає спеціальної підготовки і високої психолого- педагогічної майстерності викладачів християнської етики, а також педагогічної просвіти батьків дітей, які вивчають ці курси.

Важливим є належне управління якістю освітнього процесу в ході викладання предметів духовно-морального спрямування у закладах загальної середньої освіти. Згідно із Законом України «Про освіту» поняття «якість освіти» визначено як «відповідність результатів навчання вимогам, встановленим законодавством, відповідним стандартом освіти та/або договором про надання освітніх послуг» (п. 29 ч. 1 ст. 1); поняття «якість освітньої діяльності» трактується як «рівень організації, забезпечення та реалізації освітнього процесу, що забезпечує здобуття особами якісної освіти та відповідає вимогам, встановленим законодавством та/або договором про надання освітніх послуг» (п. 30 ч. 1 ст. 1) [1]. Тобто якість освіти (результатів навчання) розглядається у нерозривній єдності з якістю освітньої діяльності (організації освітнього процесу).

Значну роль у процесі розбудови системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти відіграв Наказ Міністерства освіти і науки України № 1480 від 30.11.2020 р., яким затверджено Методичні рекомендації з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти, укладені з метою надання методичної допомоги керівникам та іншим педагогічним працівникам ЗЗСО [6].

Важливо розуміти, що діяльність ЗЗСО побудована на різних механізмах взаємодії, системному вирішенні проблеми якості з урахуванням всіх компонентів освітньої діяльності та їхнього впливу на кінцевий результат.

219



Під внутрішньою системою якості розуміється сукупність умов, процедур і заходів у закладі освіти, що забезпечують ефективність освітніх і управлінських процесів, які безпосередньо впливають на якість результатів навчання учнів, забезпечують формування їхніх ключових компетентностей, а також сприяють всебічному розвитку особистості учнів [6].

В умовах війни і в поствоєнний період, спираючись на чинні нормативно- правові документи [1, 4, 6, 7], пропонуємо «внутрішню систему забезпечення якості викладання навчальних предметів духовно-морального спрямування побудувати з урахуванням компонентів внутрішньої системи якості освіти, зокрема реалізувати в закладах загальної середньої освіти:

1) стратегію та процедури забезпечення якості освіти, враховуючи особливості змісту і методики викладання навчальних предметів духовно-морального спрямування відповідно до вікових категорій учнів;

2) систему та механізми дотримання академічної доброчесності учителями при викладанні навчальних предметів духовно-морального спрямування та учнями при засвоєнні і застосуванні змісту навчальних предметів духовно-морального спрямування;

3) критерії, правила і процедури оцінювання учнів із навчальних предметів духовно-морального спрямування;

4) критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності вчителів, які здійснюють викладання навчальних предметів духовно-морального спрямування;

5) критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних кадрів закладу освіти при організації роботи з учителями, що здійснюють викладання навчальних предметів духовно-морального спрямування;

6) необхідні ресурси для організації якісного освітнього процесу в тому числі для самостійної роботи учнів із навчальних предметів духовно-морального спрямування у єдності навчання, виховання та розвитку особистості;

7) інформаційні системи для ефективного управління закладом освіти, зокрема при організації роботи з педагогами, що здійснюють викладання предметів духовно-морального спрямування;

8) інклюзивне освітнє середовище, універсальний дизайн та розумне пристосування для забезпечення якісного опанування вихованцями закладу загальної середньої освіти навчальних предметів духовно-морального спрямування та застосування засвоєних знань у ситуаціях «за зразком», у подібних та нових ситуаціях» [5, с. 284-285].

У ході впровадження внутрішньої системи забезпечення якості викладання навчальних предметів духовно-морального спрямування в умовах війни і в поствоєнний період керівникам закладів загальної середньої освіти варто враховувати, що виховний процес є невід’ємною складовою освітнього процесу в закладах освіти України та ґрунтується на загальнолюдських цінностях, культурних цінностях українського народу, принципах, визначених Законом України «Про освіту» [1], зокрема єдності навчання, виховання та розвитку особистості.

220



Виховання органічно поєднане із процесом навчання дітей, опанування ними основами наук, кращими надбаннями національної і світової культури [4]. При цьому, слід наголосити, що «викладання предметів духовно-морального спрямування є складовою цілісної освітньої системи закладу, яка ефективно функціонує лише у синергетичній єдності навчання, виховання і розвитку, адже сучасний керівник закладу освіти і вчителі мають повноцінно реалізовувати триєдину (навчальну, виховну, розвивальну) функції цілісного педагогічного процесу. У цьому ми вбачаємо істотні особливості викладання названого циклу дисциплін: саме в навчальних предметах духовно-морального спрямування чітко увиразнюється потужний виховний потенціал у синергетичній єдності мети, завдань, змісту, методів, форм і засобів духовно-морального, громадянського, трудового, художньо-естетичного, екологічного, валеологічного виховання цілісної, різнобічно розвиненої, життєтворчої, соціально відповідальної, духовної особистості учня закладу загальної середньої освіти» [5, с. 285-286].

В умовах війни і в поствоєнний період особливої ваги набувають ефективні прикладні технології викладання предметів духовно-морального спрямування у закладах загальної середньої освіти та закладах вищої освіти. Яскравим прикладом цього є використання перспективної технології освітніх заходів (спеціально організованих подій (івентів) духовно-морального змісту, яку в рамках низки освітніх проєктів наукової лабораторії «Академічна синергія», спрямованих на забезпечення належного управління якістю освітнього процесу при викладанні предметів духовно-морального спрямування у ЗЗСО, реалізують викладачі, аспіранти, здобувачі вищої освіти кафедри педагогіки, адміністрування і спеціальної освіти Навчального-наукового інституту менеджменту і психології ДЗВО «Університет менеджменту освіти» у тісній співпраці з педагогами закладів загальної середньої освіти. Зокрема, одним із таких освітніх івентів духовно-морального змісту є «освітній флешмоб із читання текстів Святого Письма, присвячених перемозі добра над злом. Його мета - піднести дух військових і цивільних співвітчизників, які постали на захист нашого духовного та територіального суверенітету в російсько-українській війні» [3]. Передбачається впровадження цієї технології у заклади загальної середньої освіти, долучивши до неї керівників департаментів освіти, міських, районних методичних кабінетів, науково-методичних центрів, керівників та педагогів ЗЗСО, школярів. Вважаємо, що освітні флешмоби духовно-морального змісту як надійний духовний щит України мають потужний виховний потенціал, адже є дієвими та мотивуючими, дозволяють актуалізувати у складних умовах особистісний потенціал, виявляти громадянську позицію та соціальну активність.

Урахування керівниками ЗЗСО та педагогами особливостей викладання предметів духовно-морального спрямування сприятиме ефективному управлінню якістю викладання предметів духовно-морального спрямування у закладах загальної середньої освіти в умовах війни і в поствоєнний період.

221



Список використаних джерел

1. Закон України «Про освіту» (Редакція від 21.11.2021). [Електронний ресурс]. - URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19?find=1 &text=%D0%BF%D 1 %80%D0%B8%D0%BD%D 1 %86%D0%B8%D0% BF%D0%B 8#w11.

2. Кислашко О. П., Сіданіч І. Л. Християнська педагогіка : посіб. / О. П. Кислашко, І. Л. Сіданіч. - Київ : ВБФ «Східно-європейська гуманітарна місія», 2018. - 484 с.

3. Кривенко О. Освітяни влаштували флешмоб із читання Псалма 90. URL: https://svitogliad.com/news/osvityany-vlashtuvaly-fleshmob-iz-chytannya-psalma- 90/ .

4. Методичні рекомендації про викладання курсів духовно-морального спрямування у 2021/2022 навчальному році. Додаток до Листа Міністерства освіти і науки України від 22.09.2021 № 1/9-482. [Електронний ресурс]. - URL: https://mon.gov.ua/ua/npa/shodo-metodichnih-rekomendacij-pro-vikladannya- navchalnih-predmetiv-u-zakladah-zagalnoyi-serednoyi-osviti-u-20212022- navchalnomu-roci.

5. Острянська О. А., Кривенко О. Г. Особливості управління якістю освітнього процесу при викладанні предметів духовно-морального спрямування у закладах загальної середньої освіти // Theoretical and applied aspects of the application of modern science. Abstracts of V International Scientific and Practical Conference. - Tokyo, Japan 2022. - Pp. 281-287.

6. Про затвердження Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти. Наказ МОН України № 1480 від 30.11.2020 р. [Електронний ресурс]. - URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1480729-20#Text

7. Про концептуальні засади вивчення в загальноосвітніх навчальних закладах предметів духовно-морального спрямування. Рішення Колегії Міністерства освіти і науки України від 29.06.2006 р., протокол N 8/1 -2. [Електронний ресурс]. - URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr8_1290- 06#Text

8. Резолюція Першого Всеукраїнського з’їзду педагогів із духовно-морального спрямування. [Електронний ресурс]. - URL: https://www.oa.edu.ua/ua/info/news/2017/28-06-02

9. Сіданіч І. Л., Кривенко О. Г. Шляхи сприяння інтеграції духовно - моральних цінностей у сучасне освітнє середовище // Перспективи та інновації науки. Серія «Педагогіка», «Психологія», «Медицина». - 2021. - № 2(2). - С. 110-130. - URL: http://perspectives.pp.ua/index.php/pis/article/view/388/.

222